08 Декабря 2017 в 09:00 1715

Інститут Медіа Аудиту: курс на digital

5 років тому на українському рекламному ринку з'явився новий гравець - Інститут Медіа Аудиту

Користуючись нагодою (з моменту своєї реєстрації, Інститут є постійним партнером Effie Awards Ukraine), Максим Лазебник вирішив поспілкуватись з керівництвом Інституту Медіа Аудиту: Іваном Гріга, директором та керуючим партнером та Сергієм Сальніковим, партнером та керівником напрямку Digital-аудиту.


Отже, пройшли перші п'ять років роботи Інститут Медіа Аудиту. Час звітувати про ваші досягнення та ділитися планами на майбутнє.


Іван: Так, пройшла перша п'ятирічка. Слава Богу, що ми її прожили. Було дуже не просто це все починати. Підводячи підсумки: на цей день у нас є біля 20-типостійно діючих клієнтів, а також регулярні нові запити. Ми беремо участь у тендерах, а також обслуговуємо замовників за кордоном: Білорусь, Молдова, Казахстан, Азербайджан, Грузія.


Сьогодні ми як ніколи зосереджені на Digital. Тому, що в ТV, радіо, та ООН нічого нового не з’явилось, все залишається таким самим, єдине, що змінюється – це цифри в шоп-листах та деякі стовпчики. Digital – це цікавий напрямок, і нам пощастило із таким спеціалістом, як Сергій. Він не просто робить якийсь нудний аудит для клієнта, а він розуміє як формувати ринок разом з сейлерами та дослідниками. Ми намагаємося все робити більш прозорим, адже спірних питань та проблем на ринку вистачає. 


Ви вже маєте клієнтів з вищеперерахованих країн, які роблять вам запити на аудит? Чи це освоєння ринку для українських клієнтів?


Сергій: Для глобальних клієнтів, які з Києва керують цими ринками. Ринки з Києва ми ведемо на постійній основі. Ми зараз зуміли випрацювати цікавий хаб для тих клієнтів, що вважають Київ – центром.


Тобто ці клієнти є міжнародними компаніями, які базуються в Києві? Тільки міжнародні компанії зацікавлені в аудиті? Наші - "самі з вусами"?


Іван: Половина міжнародні, половина – наші вітчизняні бізнеси. Неможна сказати, що тільки міжнародні клієнти роблять запит на аудит. Запити роблять всі по-трохи, і за ці 5 років можна прослідкувати сніжний ком, що трактується як інтерес до аудиту. Все починається з того, що ми приходимо до клієнта. Там сидить 2 бренд-менеджери, за 2 роки ці 2 бренд-менеджери стають маркетинговими менеджерами. І вони розуміють, що без нашої допомоги ніяк не обійтись, і тоді запрошують медіа аудит. Саме тому сніжний ком, що почався 5 років тому, досі зростає. Клієнти абсолютно різні: є малі, середні, великі, інтернаціональні або ж тільки українські.


Які саме бізнеси?


Сергій: Великі системні рекламодавці, у яких є постійно діючі бюджети, і які рекламуються не по сезонам. Зокрема алкогольна категорія, FMCG, фармацевти, телеком – ті, що рекламуються постійно і яким потрібна постійна присутність аудитора, який би виконував роль підтримки, контролю і, по суті, консультанта. На всіх етапах.


Розібрались з клієнтами, головна відмінність – клієнти, що рекламуються безперервно, не сезонно. У мене запитання, у зв’язку із цим. Що конкретно їм від вас треба?


Іван: Класичний аудит – верифікація факту виходу та зрівняння ціни з ринком, на digital – це консалтинг в обов’язковому порядку. У Сергія є дуже багато інформації про всіх гравців, включаючи інформацію від сейлерів, які звертаються за консультаціями. Ми слідкуємо за клієнтами: хто як розміщується. Настрій клієнта постійно змінюється і йому дуже важко розібратись із такою кількістю даних. Коли клієнту дають медіаплан –у ньому розібратись практично нереально. Наприклад, коли агентство стверджує, що це норма –неможливо дізнатися, чи це насправді так.


Сергій: Поясню чому клієнт не може цього зрозуміти. На прикладі TV. В ТV існують правила, методології, там зрозуміло і очевидно, що є правильно. В digital ви не знайдете чіткого розуміння, що таке правильний та ефективний planning. Це все є суб’єктивною точкою зору агенції. Агентство може сказати, що вважає цей медіаплан оптимальним, вірним та ефективним, відштовхуючись лише від власної думки.  Немає єдиного поняття, як має виглядати правильний медіа план в digital.


Але ж все одно є певні загальні медійні показники, які мають бути зрівняні між собою: охоплення, частота, rich...


Іван: В телебаченні все крутиться навколо охоплення та частоти. Дві речі, про які можна дебатувати вічно.


Сергій: Абсолютно вірно, але якщо звернутись до практики, то медіаплан являється маніпулятивним, бо немає чітких та прозорих інструментів, які могли б це підтвердити. Зокрема, коли планують digital, і мова йде про частоту, клієнтові кажуть певну частоту, але гарантії ніхто не дає. По факту, частота може бути більшою, може бути меншою, - це все відбивається на грошах. Ніхто не прогнозує охоплення без експертної оцінки. Таких проблем багато. Все планується за цільовим охопленням, де і з’являється айфініті, але ніхто його не підтверджує, потрапляння в ЦА немає. Якщо є інтерес в майданчику А, а клієнту підходить майданчик Б, то не є проблемою намалювати той айфініті, або ту цільову, яку вам зручно. Це на практиці не перевіряється. Більше того, є розбіжність між тим, що говорять вони, і тим, що є по факту. Тому, що панель говорить про відвідуваність аудиторією в тиждень або місяць. Ми всі відвідуємо Facebook, але не факт, що наша рекламна кампанія на Facebook всіх нас охопить. Таким чином, попадання в ЦА по факту і за плануванням відрізняються.


Все, що прозвучало притаманне і традиційним медіа: панель, айфініті, частота, охоплення...Але ж коли ми кажемо про digital, на думку спадають інші слова: programmatic buying, ліди, CPC…До того ж, digital потенційно більш транспарентний, ніж інші медіа.


Сергій: Коли не було інтернету, люди мріяли, що отримають велику кількість інформації у вільному доступі, без меж. Як показує практика, наявність вільного доступу до будь-чого не свідчить про те, що люди починають цим користуватись. Digital ніяк не корелюється із транспарентністю, тощо. Як не парадоксально.


Іван: Наша робота - показати замовнику кампанії за що він, власне, заплатив. В digital легше маніпулювати цифрами, аніж, скажімо, афініті чи класами на ТV, при цьому в digital і перевірити це - складніше.


Сергій: Якщо повернутись до попереднього запитання. Все ж таки є сенс у тому, чому ж нас залучають клієнти. Визнаних правил як на ТV, в digital ще немає, вони формуються. Існує занадто багато невідомих. Коли багато невідомих, будь-яке агентство може бути правим. В силу своєї сили, вони аргументують, наполягають та переконують клієнта, а клієнт відчуває себе беззахисним. І йому потрібен партнер, який не гірше, ніж агенція розбирається в цьому медіа, і може опонувати агенції. Ми приносимо певний порядок у існуючий хаос. Ми приходимо з певною структурою. Агенція має дати пояснення: яка має бути частота, охоплення, куди вони ціляться і чому. Ми приходимо і ставимо ці запитання. По суті, ми структуруємо медіаплан та роботу між клієнтом-агенцією.


Поки ми говоримо про суть, яка називається медійною рекламою, банеропоказом, або pre-roll, але ж в digital є екшн. Ти можеш натиснути кнопку, купити, зареєструватись, перейти на сайт. Поясніть навіщо мені потрібен аудит? Як часто сьогодні клієнти задовольняються в digital чисто медійними величинами?


Сергій: Ми маємо бути вдячні саме TV і ринку. Чому? Бо ці бюджети ідуть не для того, щоб прокомунікувати із інтернет-аудиторією або продати щось в інтернеті. Вони ідуть туди, аби підсилити крос-медійну або телевізійну кампанію. Клієнти розглядають digital, як частину загальної медіастратегії. Digital– допоміжний інструмент, який добудовує або охоплення, або частоту. І основний замовник – рекламодавець, що використовує digital для реалізації іміджевих задач. Охоплення і частота. Як традиційна медійка. В digital дійсно є більше можливостей та інструментів перевірити контакт користувача з рекламою, навіть якщо не стояла ціль продати або провзаємодіяти через клік. Для цього існують метрики. Ми на постійній основі, наприклад, для відео впроваджуємо репорти, які відслідковують: яка кількість аудиторії додивилась відео до кінця. Або виявляємо те, що там, де вони розміщуються, їх рекламу дивляться 5%, проте навіть не додивляються. Тобто у нас є ринковий benchmark і ми апелюємо до нього, кажучи, наприклад, ваші показники суттєво нижче ринку. Якби ви запитали про це агентство,  то вони б сказали, що це цілком прийнятна ситуація, на інших медіа не краще, все прекрасно. Ми ж опираємося на наш benchmark, на наш досвід і метрики.


А де ви їх берете?


Сергій: У інших рекламодавців, з нашого пулу.


У ТV є телевізійна панель, яка являється валютою. А що являється валютою на ринку інтернету. Якими дослідженнями ви оперуєте?


Сергій: ЄTNS, Gemius Direct Effect , Factum Group, AdvertTrack. Але одна з проблем ринку – немає вимірювача, який би сам впорався із не тільки показами, а з усіма іншими статистиками, ті самі view rate.


Ви користувачі всіх панелей?


Сергій: Ми користуємося тим, чим користується клієнт. Ми рекомендуємо Gemius Direct Effect. Ця система збирає дані: охоплення, частоти, а також якісні показники саме по рекламних кампаніях, такі як view rate – це показник перегляду відео (до кінця) та viewability (часу і площі банеру в активній зорі екрану). Ми це впроваджуємо. Ми збираємо інформацію, наповнюємо свій pool, і потім ця інформація дозволяє нам говорити, чи рекламодавець нижче ринкових показників, чи вище.


Іван: По ТV рекламі я можу запросити post buy дані по минулій кампанії з панелі: кількість рейтингів, охоплення, частоти... Ти віриш, бо жодне агентство не буде підробляти дані. А тут, в digital, ти не можеш запросити таких даних, бо навіть якщо ти запросиш підтвердження, то ще не факт, що ці виходи були, не факт, що афінітівність була, і ці дані треба перевіряти.


Тобто ви працюєте з клієнтом і на стадії власне формування замовлення (стратегії, обговорення брифу з агентством), і на етапі postbuy?


Іван: Так. Було дуже багато прикладів, де клієнт і не підозрював про те, що відбувалось поза його спиною.


А як часто ви ловите агентства «на гарячому»?


Іван: Це відбувається не щодня. Якщо ми працюємо з клієнтом ще етапі медіапланування, - таких випадків практично не буває. Але коли до нас приходять і кажуть зробити post buy аналіз кампанії, нічого не контролювавши, є 90% гарантії, що 20-30% витрат можна поставити під питання.


Сергій: У нас є пару кейсів, де були крадіжки в великих масштабах, а інвентарю не було. Наші висновки були переконливі для замовника.


І що ж робить замовник?


Іван: Дуже важливий момент. Питання внутрішньої безпеки і судів нас не стосується, ми цим далі не займаємося. Якщо треба підтвердити інформацію для суду – без проблем, ми робимо на неї запит.


Звідки ви берете цю інформацію? 


Іван: Зазвичай, із доступних джерел.


Тобто клієнт каже, що кампанія не була реалізована в тому об’ємі, в якому треба було, а агентство доводить, що реалізовувало. Далі виникає конфлікт. Після – суд. Що відбувається далі за сценарієм?


Іван: Зазвичай до суду не доходить.


А як все вирішується?


Сергій: Якщо ми говоримо про ринок, то до нас не звертається той клієнт, у якого є проблеми такого характеру. Бо якщо є – аудит вони вже не наймають. Зазвичай звертаються саме прозорі клієнти, у яких ми виявляли «крадіжки», і надалі все доходило до судових засідань.


Іван: Абсолютна більшість до суду не доходить і домовляється з агентством. Агентство іде на поступки.


Сергій: Зазвичай агентство намагається виправдовуватись і все обґрунтувати людським фактором, або збоєм статистики, майданчика. Вони кажуть «ми готові ці витрати взяти на себе». Проте, вони в той самий час не визнають, що це було зловживання з їх сторони. Тобто практично іде підтасовування або відсутність будь-яких підтверджуючих цифр по всіх інших медійних показниках. Якщо говорити про такі випадки – то це вже система. Хочеться зазначити, що аудит - це не тільки викриття неправди або прихованих фактів.


От ми визначили, що вони не праві. Що далі?


Іван: Три виходи. 1 – Ми не знаємо, що далі відбувається, наші дані беруть, дякують і далі між собою розбираються. 2 –Клієнти просять агентства компенсувати недоотримані послуги, або дати знижку на наступний медіаплан. 3 – Агентство відмовляється іти на поступки, бо клієнт підписав контракт чи акт, а вони хочуть і наполягають на повній сумі – от тоді все йде до суду. Завжди приємно, коли ми заздалегідь робимо разом з агентством медіаплан, все прозоро, і тоді не виникає питань, що от був собі таргетинг по ЦА, а виявляється, що на цьому ресурсі це взагалі неможливо, а надбавку вже взяли.


Назвіть абсолютну цифру бюджетів для інтернету, яким потрібний аудит?


Сергій: Якщо казати про річні бюджети – це може бути приблизно від 3 до 15 млн грн в рік. Бюджет одної кампанії, скажімо, від 500 тис до 1.5 млн.


Тобто компанія витрачає певні кошти на інтернет-рекламу, і оскільки компанія не хоче витрачати ці 3-15 млн без контролю, вони надають перевагу аудиту. Адже краще витратити % від вартості кампаній, але тим не менш, гарантувати прозорість?


Іван: Вірно.


Ваше винагородження. Воно у % від вартості кампанії?


Іван: Ні в якому разі. Це не залежить ні від обсягу кампанії, ні від суми оптимізаціі. Винагорода фіксована.


Річний прайс?


Іван: Є річний, є конкретно по кампаніях, є по супроводженню, є разовий.


Якщо ми говоримо про кампанію від 3 до 15 млн, то і об’єм роботи ж різний. Чому аудит 15 млн коштує стільки ж скільки аудит разової кампанії?


Іван: Це не так відбувається. Фікс - сума сплати за послугу. Ми називаємо клієнту абсолютну суму. Наприклад, у клієнта буде 4 кампанії наступного року по 1,5 млн грн, і вони хочуть, щоб ми їх супроводжували і дивились щохвилинно, що там відбувається. Ми кажемо ок, це буде стільки-то за кожну кампанію.


Сергій: Перелік робіт різний. Наприклад, хтось хоче залучати нас раз на місяць, а хтось раз на тиждень, або кожен день. Ми розписуємо перелік робіт на той період, що він хоче. І на той перелік робіт виставляємо таймінг і тоді виставляємо час. Далі ми розбиваємо суму, чи це за квартал, чи за місяць, чи за рік.


Просто якщо планувалось заплатити агентству 3 млн, а заплатили, дякуючи вам, 2 млн, зекономивши 1, неважко заплатити вам вашу долю. Де ж той сніжний ком, про який ви казали спочатку? За п’ять років він вже мав би стати сніговою бабою. Бо всім давно це мало б бути очевидно і вигідно. Чому ж ви ще не їздите на Rolls-Royce?


Іван: На українському ринку існує проблема з оплатою послуг консалтингу як такого. У нас прийняті тендер, закупки, все, а ось фінансів замало.


Сергій: Як ви думаєте, який середній бюджет у рекламодавця на рекламну кампанію? Ну нехай це буде 500 тис. Це у 2017 році. Раніше у великого рекламодавця бюджет на рекламну кампанію був меншим, бо ми розуміємо, що інфляція 16-17 років привела нас до умовних 500 тис. Раніше медіаменеджер, основні завдання якого були спрямовані на стратегічне планування і на TV, насамперед, все одно виділяв 10% на digital. Йому його час коштував більше, аніж час, витрачений на аналіз якості. Зустрітись з аудитором, вислухати його презентацію, і щось про економію – не були ті бюджети, які б стимулювали рекламодавця залучати нас. Ми про це говорили тоді, і підтвердження цих слів знайшлось в інфляції 16-17 років, тому, що ми на пряму відчуваємо ріст попиту на наші послуги. Медіаменеджер вже не може так бездумно витрачати бюджети digital. Тим паче, з’явилось більше можливостей для зловживання. Технологізація сьогодні призводить до того, що все стає складнішим, і потребується ще більше людей, аби в цьому розібратись.


Іван: Тобто здається, що все прозоро, але як тільки ти сідаєш за медіаплан і проходиш конкретно по кожному майданчику, по кожних націнках, reach, по всіх показниках – ти розумієш, що це надто важко.


Якщо це так, то чи ви використовуєте якийсь спеціальний аудиторський софт? Ноухау Інституту Медіа Аудиту?


Іван: Софт – це просто мрія кожного, аби ввести якісь цифри і отримати результат. Поки у нас є наш pool, наша база, яку ми систематизували, наш досвід.


Тобто зараз у вас аналізує людський фактор?


Сергій: Скрізь задіяний людський фактор. Особливо в консалтингу. Більше того, рівень розвитку нашого ринку не дозволяє говорити про впровадження певних софтів. Коли ринок не може аргументувати базові медійні речі в стратегії або медіаплани. Ми коли приходимо і кажемо, що медіаплан був на 100 тис грн, ви планували охопити 100 людей. Але тут і тут неправильно, насправді ви охопите 50, і щоб охопити 100 – вам треба докинути 50% бюджету, то тут клієнт не може сказати, що ми йому зекономили. Не по тій причині, що ми не праві. А по тій, що той planning, вірогідно, навмисне був не правильним.


Мені дивно чути про людський фактор, коли скрізь кажуть про Bіg Data, AI, про programmatic buying, прогнозують, що у 2020 році ряд професій взагалі помруть. Андрій Партика каже, що в 2018 взагалі медіабаєри вимруть, бо StarLight Media запускає софт, який зводить нанівець їх роботу.


Сергій: У нас є клієнт, з яким найтісніша співпраця і інтеграція. З ним ми говорили про контроль якості і впровадження софтів, а він сказав, що категорично проти, адже це пряме погіршення якості послуг. Він хоче, аби ми особисто пересвідчувались у якості послуг. У кількісних і якісних показниках. Більше того, що ви маєте на увазі, коли кажете про софт? Що треба аналізувати та перевіряти. Ми та інституція, яка на ринку пропагувала впровадження лічильника, що дозволяє підраховувати медійні показники в реальному часі, а не postcampaign, із оцінкою соціально-демографічних параметрів. Давайте згадаємо, що ми говоримо про Україну. Де вартість реклами нижча собівартості, та де всі медіа неокупні. У нас фейковий трафік або неякісний неіснуючий трафік, його частка в рекламній кампанії клієнта, яка не знаходиться під наглядом аудита, може сягати 60-70%.


Вже розвелося на стільки багато сайтів-паразитів, що вони вже не думають над тим, як зробити гарний сайт або гарний контент, залучити якісну аудиторію. А як надурити лічильник Google, дабл клік, або умовно локального сейлера, аби більше зарахувалось рекламних показів, не більше реклами, а саме зарахувалось більше показів, тобто прийшло більше грошей? У нас є методики, які виявляють неякісні покази або проблеми. Ми працюємо тільки людським фактором, але ці методики, ясна річ, - софти. Це не робота в Excel, або з нашими вигаданими розрахунками. Ми користуємося Double Click, AdWords, Gemius Direct Effect. Це вже існуючі софти, в яких розміщуються рекламні кампанії, на яких збирається величезна кількість інформації, яку необхідно аналізувати з точки зору саме якості рекламної кампанії. Тут я кажу про якість того, що показується. Я не кажу про досягнення охоплення.


Наприклад, я digital-менеджер якоїсь кампанії з якимось елементарним digital-досвідом, тобто у мене є Google Аnalytics на моєму або на сайті, де розміщений мій банер. Що мені ще потрібно, зокрема, від вас?


Іван: Якщо ти хочеш бути максимально прозорим, тобі треба використовувати тільки рекламу Google та Facebook. І тільки ці ресурси. Ти береш ці носії і можеш бути спокійним. Але яка доля оцих ресурсів у наших клієнтів в загальному медіа плані? Є ж і інші майданчики.


Сергій: Якщо говорити загально, то агентство намагається не заводити рекламодавця на сторону Youtube та Google Display Network. Якщо ви фармацевт або з алкогольної промисловості, то у Google є певні критерії, і ви є ідеальною жертвою для агенції. Вони приносять правила Google, і кажуть, що ми можемо поставити вас у медіаплан, але скоріше за все, - вас забанять. І просять бюджет туди, куди вважають необхідним. Бо там також існує таргетінг по твоїй цільовій, якого по факту не існувало.


Іван: У нас в Україні розвиваються майданчики з відео. Попит на відео перевищує пропозицію. Це вже не Google, а інші сервери, інші сейлс-хаузи. Є люди, які хочуть прозорості і легкості і постять рекламу в Facebook, бо там все можна відслідкувати. Але якщо є клієнти, які хочуть досягти максимального охоплення саме ЦА, вони ідуть далі, не тільки на Youtube і Facebook.


Нещодавно я був присутній на міжнародному самміті, де обговорювалась недовіра між клієнтами і агентствами як основний тренд 2016-2017, пов’язаний як раз із інтернетом. У їх випадку – це боти та сусідство із недопустимим контентом. Як у нас в Україні із цим?


Сергій: У нас значна частина рекламодавців не переймається,  а ті, що переймаються і вимагають певних параметрів безпеки – їм агенція каже, що все ок, все зроблено, а по факту, агенція не робить ніяких кроків, аби цієї безпеки досягти. Як можна дотриматись цієї безпеки, елементарних норм? Ми з певним міжнародним рекламодавцем агенції Starcom ввели і впровадили підхід таких собі black & white lists. Він не гарантує полегшення життя, але він дозволяє контролювати та звести до мінімуму цю проблему. У разі проблеми у бренду чи медіаменеджера, він дійсно може прозвітувати, що він доклав усіх зусиль, щоб уникнути цих проблем. Нинішній час, коли ще є можливість розміщуватись в Google Display Network, у яких є налаштування та можливості, за якими параметрами ти виключаєш контент: насилля, неповнолітня аудиторія, для сімейного перегляду. Ми знаємо величезну кількість контенту для дітей, і основні бюджетні зусилля йдуть саме туди. Там просто показують мультик, повз який просочується вся реклама. Ми також виявляли цю проблему. Ми, аналізуючи без софта, а користуючись Google Adwords, виявляли, що велика кількість контенту йде саме туди. Таким чином, клієнт змушував імплементувати агенцію, тобто є black&whitelist, налаштування і опції від глобальних гравців, як Google, які і пропонують ці опції.


З точки зору сусідства з поганим контентом і піратським контентом працюють black & white lists, а з точки зору ботів? Фейкових користувачів, яких створюють програмним способом.


Іван: У нас в країні немає грошей, аби створювати ботів. Аби створити ботів, треба якісно попрацювати і вкласти гроші.


Тобто для України боти не актуальні?


Сергій: Не так, як для заходу, адже вартість реклами в Україні іноді може бути нижчою самого боту.


Іван: Чого не скажеш про політичну рекламу, де видно неозброєним оком створення ботів. Але в комерційному бізнесі – це не актуально.


Сергій: Ми дійшли висновку, що ця проблема не так критична. Ми користуємося софтами, де передбачений так званий «бот репорт». І він дає цю інформацію, діючи за своїм алгоритмом. Збираємо інформацію, слідкуємо за станом у рекламодавців і виводимо мінімальну планку, яка каже, що все ок. Коли визначили норму 4%, а у рекламодавця вона 10%, то ми починаємо більш детально розбиратись, робимо інші репорти, аби дізнатись чи це проблема, чи системний збій. Ми це проводимо регулярно по різним типам рекламодавців, що орієнтовані на клік, показ, CPI, тощо.


І все ж таки розкажіть про ваші взаємовідносини з агентствами. Агентства тільки в одному випадку партнери, коли з вами складають та планують медіаплан, в інших випадках ми говорили про неправомірні дані і обдурення. У зв’язку із цим агентство має, м’яко кажучи, вас не любити, застерігатись, або ж навпаки, намагатись "подружитись".


Іван: Ми просимо у агентств дійсні докази, чому так, засновуючись на інтересах клієнтів. Агентствам дійсно простіше працювати, коли їх ніхто не чіпає. У нас є агентства, які спочатку все сприймають емоційно і негативно, проходить час, і замість конфліктів, агентства навпаки бачать у нас цінність.


З точки зору Інституту Аудиту, як бізнесу, вам треба показувати свою цінність клієнту. Тобто вам треба мати проблему. Це значить, що ви стаєте стороною, що опонує агентству, ви на іншій стороні шахової дошки. Якщо я агентство, у мене є два варіанти: перше – підкоритись, або ж домовитись із аудитором, аби знайти компроміс. Чи були спроби агентства з вами домовитись?


Іван: Звичайно таке було. Але це неможливо.


Сергій: Я не буду вдаватись в патетику, але в нас є певна місія. Ми хочемо цієї місії дотримуватись: це прозорість і ефективність.


А є у вас стільки наснаги, аби відмовитись від пропозиції, що буде перевищувати вашу агентську fee зі сторони клієнта?


Іван: Ми чітко даємо зрозуміти, що ми не будемо нікого покривати. Якщо один такий кейс відбудеться, нам можна бізнес закривати. Це очевидно. Таких ситуацій і бути не може.


Але спроби були?


Сергій: Звичайно. Розумієте, нікому б не сподобалось, якби до нього прийшов якийсь аудитор і почав контролювати роботу. І люди дуже болісно на це реагують. Кожен хоче відчути вдячність за свою роботу, а тут, по суті, замовник приводить сторонню людину, аби перевірити якість роботи. У нас є ситуація, коли різні сейлери рекомендують замовникам звернутись саме до нас.


Іван: Сейлери та власники майданчиків зацікавлені в аудиті. Вони зацікавлені, аби ті гроші, які заявив клієнт потрапили до кінцевого сейлера. Якщо у клієнта є воля, аби навести порядок – немає кейсу, де б ми не організували і не систематизували б все.


Що буде у 2018 році з Інститутом Медіа Аудиту. Продовжите те, що почали в 2017? Чи щось запланували?


Іван: Запланували систематизувати digital. Взяти ще одну людину. Будемо масштабуватись, виходити на інші ринки (бо ми вже їх вивчили).


Сергій: Якщо коротко – ринок стане ще складнішим і менш прозорим. Чим складніший ринок, тим більша потреба в незалежному інституті, який допоможе розібратись.


Бажаємо здійснення всіх ваших грандіозних планів!


Максим Лазебник,

Генеральний директор ВРК

sostav.ua

Присоединяйтесь к нашему каналу в Telegram.
 
,