11 Сентября 2017 в 14:15 4179

Наталія Попович: «Зараз більше ніж будь-коли важливо бути «на одній хвилі» з глобальним ринком»

Наталія Попович, президент One Philosophy Group, розповіла про принципи ведення бізнесу, взаємовідносини з клієнтами і співробітниками та особливості роботи на глобальному ринку.

З Наталією Попович, яка заснувала групу One Philosophy, sostav.ua спілкувався у лютому 2016 року у момент трансформації у Be—it, тож ми вирішили дізнатися, в чому суть успішного бізнесу та розвитку в Україні.


Яким чином на рекламно-комунікаційному ринку в Україні можна побудувати прибутковий бізнес, що зростає? Що для цього потрібно: інвестиції, талант, зв’язки?


Для успішного прибуткового бізнесу, не тільки в Україні, потрібні одні й ті самі речі. Робити те, що любиш, і любити те, що робиш. Об’єднати навколо справи й ідеї людей з талантами, що доповнюють одні одних, спільними цінностями і високою планкою вимог до самих себе. Зберігати віру у власні сили, незважаючи на виклики часу. Постійно вчитись і розвивати потужну, за термінологією Адріана Сливоцького, екосистему клієнтів, контактів і партнерів.


Специфіка консалтингу в тому, що бізнес будується навколо взаємовідносин, людей і їх репутації. Тому основні інвестиції у нашому бізнесі – в людей з їхніми мріями і силами змінити світ на краще, і створення культури, в якій вони можуть максимально реалізуватись для потреб наших клієнтів.


Зараз більше ніж будь-коли важливо бути «на одній хвилі» з глобальним ринком. Ми завжди відстежували глобальні тренди, брали участь у міжнародних конференціях, розвивали передові практики через міжнародну партнерську мережу – це запорука того, щоб встановлювати стандарти і бути попереду на українському ринку. Але зараз цього недостатньо. Нам цікаво конкурувати глобально і реалізовувати ідеї, що народжуються у нас як в Україні, так і  на інших ринках. А для цього треба продовжувати інтегруватись у міжнародний простір, пропонуючи власний погляд на виклики клієнтів, крізь призму нашого немалого досвіду роботи в Україні і на пострадянських ринках з їх турбулентністю, великою кількістю трансформацій і змін, які нас багато чому навчили. Разом з тим ми продовжуємо впроваджувати ген інновацій і міжнародних продажів до нашого бізнесу.


Ще один з факторів успішного бізнесу, як на мене, – це глибоко партнерське ставлення до наших клієнтів. Вони обирають нас, а ми – їх. Найкращі відносини через роки співпраці – з тими клієнтами, з ким разом ми можемо робити значимі кампанії і проекти, з ким разом можемо розвиватись.

Сайт One Philosophy англомовний (як і Be—it). Ви орієнтуєтеся на зарубіжних клієнтів? Локальні українські компанії вас не цікавлять?


Більша частина нашого бізнесу сьогодні – це міжнародні компанії та організації, а серед українських ми справді орієнтуємось на ті компанії, котрі навіть якщо ведуть бізнес в Україні, є глобальними за своїми цілями і природою. Очевидно, що їх вирізняє не тільки  якість продуктів і послуг чи амбіції, але й англомовність. Мова для нас – це mindset. Українська й англійська – це мови спілкування, які ми промотуємо й у спілкуванні колег, і з нашими клієнтами. Англійська – один із фільтрів для роботи у нас. З англомовним сайтом нас знаходять «наші» клієнти, котрі як і ми орієнтуються на глобальну конкуренцію і бачать, що їх продукти і послуги сьогодні designed чи made in Ukraine, завтра створюватимуться і конкуруватимуть на інших ринках. Разом з тим, з часом наші ресурси будуть і україномовними, просто у нас як у чоботярів – часу на себе не вистачає, але суть вищесказаного залишається.


В чому основна відмінність транснаціональних і локальних українських компаній як клієнтів (принципи ведення бізнесу, взаємодія з агентствами)?


Як на мене, основний «вододіл» проходить не по лінії міжнародних чи локальних компаній, а тих, хто мислить глобально чи локально, заздалегідь чи короткостроково. Може бути так, що клієнт представляє міжнародну структуру і створює проекти, умови, та ініціативи, що реалізуються в Україні і мають глобальний footprint – це Сoca-Cola з EcoFan і багатьма іншими проектами, чи Mastercard і smart city, чи BASF і розвиток українського підприємництва, чи Санофі з проектами, що ми робимо в Україні, але які стають global best practice. Буває і так, що український фонд – як WNISEF чи державна ініціатива ProZorro творить в Україні, але зміни відбуваються на стратегічному рівні та глобального характеру – від визначення місії і цінностей до реалізації значимих історій – разом з консалтинговим чи комунікаційним партнером, і це дуже надихаюча співпраця. А буває, що й великий міжнародний бренд «боїться» вийти за рамки брифу чи вказівки HQ і далеко не завжди може повністю реалізувати потенціал присутності на великому українському ринку. Або українська компанія, котрій бракує стратегії чи візії, приходить за тактикою – і це апріорі нецікава для нас співпраця. Серед українських брендів зараз бачимо тренд щодо повернення власників до управління або як мінімум переосмислення і скерування бізнесу на нові місії, візії, цінності, і це дуже добре.  Міжнародні компанії більше замислюються над територіями власного thought leadership, поступово стають сміливішими у тому, щоб у маркетингу торкатись болючіших, гостріших тем для суспільства, і ми це зі свого боку дуже підтримуємо. Пригадайте ініціативу Coca-Cola і Фонду Пінчука, Олесі Жулинської і Ольги Руднєвої #МаюПравоСказатиНі цього літа – вона за дні стала позитивним вірусом і підняла цілий пласт цікавих проблем, до вирішення яких можуть долучатись бренди, створюючи міцніші емоційні зв’язки зі споживачами.


Які у вас як у СЕО принципи ведення бізнесу?


Я переймаюсь тим, що час у кожної організації і людини – обмежений. Тому принцип – не гаяти час, націлюватись на максимум, часто на те, що здається спочатку неможливим, і діяти.


Я вірю і практикую, що краще зробити і пошкодувати, ніж не зробити і жаліти. Якщо я бачу можливість для бізнесу, імовірність того, що я ініціюю необхідні зміни чи рішення – висока.  


Важливо – будувати вдовгу. Будувати міцний фундамент агентства, групи компаній, щось, що, дай Бог, переживе мене чи моїх колег.


Не відразу, але з часом з’явився принцип у кожній кампанії зрозуміти «чому?», raison d'etre, а також «як максимально використати момент наших клієнтів, наш момент в історії». Цього додалось значно більше у підходах з переосмисленням Be—it Agency і ще більше з появою партнерства Changers з Оксаною Семенюк.


У світі інформаційного шуму я за те, щоб клієнти робили менше, але глибше, що стратегічно матиме значення для репутації, позитивної спадщини організації та смислу її існування для суспільства.


Для мене важливо радитись і щоб команда поділяла цілі та стратегію. Відтак я інвестую час у механізми, що дають можливість почути точку зору моїх колег і відкорегувати рішення – через регулярні лідерські зустрічі і навчання, або в робочих групах спеціалістів компаній з впровадження різних елементів нашої стратегії.


Вважаю, що ніколи не можна спочивати «на лаврах». Я  не думаю, що знаю все, і очікую цього від усіх людей, з якими працюю. Ніщо так не збагачує людину як мультикультурний досвід, навчання і праця на іншому ринку, тому я дуже промотую тих колег, хто обирає розвиватись і поза межами України.


Раніше я намагалась гуртувати навколо себе профі, з яких формувала найбільш ефективні команди для вирішення конкретних задач клієнтів і цілей бізнесу. Минулого року я собі постановила, що дбатиму, щоб група компаній, котра народжується вже після Майдану, мала у своїй основі перш за все цінності, а не тільки професіоналізм. Цьому передувало й усвідомлене розлучення з російськими партнерами, і осмислення тої реальності, гармонії і настрою, які хочеться бачити навколо нашої роботи.


Коли цінності спільні – хороші люди не тільки в одному човні, але й веслують в одному напрямку, і це неймовірне задоволення бути частиною такої команди. Тому віднедавна в нас з’явилася корпоративна винагорода за цінності в дії – цього року 6 осіб, які найяскравіше втілювали ті чи інші цінності в роботі, поїхали на престижні міжнародні події різної спеціалізації за новими інсайтами. Це нагорода із вдячністю за їх внесок у розвиток і характер нашого бізнесу.


Дуже поважаю і ціную свободу моїх партнерів і колег, довіряю, а життя  дає мені багато можливостей бачити людей в дії, як зблизька, так і на відстані, де перевіряються щоразу найкращі якості, партнерство, відповідальність у збереженні та примноженні репутації один одного.  


Яку роль відіграють співробітники у побудові успішного бізнесу? 


Люди у буквальному сенсі – це все. Найбільше натхнення і найбільший виклик. У професійних послугах у принципі нічого, крім людей, немає. Крім їх апробованих досвідом знань, творчості і професіоналізму, сердечності і завзятості у розвитку і у вирішенні найважчих викликів клієнтів. Крім їх командності і посвяти справі, часто аж надто всупереч своїм інтересам і пріоритетам – ми з цим працюємо зараз, буквально примушуючи людей вчитись більше рефлексувати, медитувати, більше фокусуватись на важливому. 

Чи легко вам «відпускати» співробітників?


Залежить, яких і з якої причини ) Для мене hygge, особлива гармонія у відносинах з людьми є дуже важливими, тому назагал мені складно розлучатись. Як правило, я легко закохуюсь у людей і щиро вірю, що у кожного є свій унікальний сильний фактор, який може бути корисним у команді. Я вірю в те, що варто давати людям шанс демонструвати їх унікальні сильні сторони і більш ніж один раз помилятись. Однак, я «відпущу» людину, якщо помічаю будь-які ознаки непорядності, поведінки за спиною, невідповідності слів діям чи культурі, яку ми плекаємо, або коли людина починає сприймати ставлення інших до себе як належне. Я від себе очікую кожного разу «як вперше» – і розраховую на це від інших. Такі випадки були, і щоразу я шкодувала про те, що не зробила цього раніше. Але це і мій управлінський досвід, я теж щоразу вчусь.


Є ж, звичайно, колеги і в бізнесі, і в інших організаціях, з котрими я ніколи не хотіла би розлучатись. Це ті, хто разом зі мною ставиться до нашої справи як покликання, і тому праця – не тягар, а задоволення. Хто не втрачає зацікавленості і постійно розвивається. Хто готовий чути і працювати над собою, і не шукати легких або фальшивих рішень. Хто додає повітря і позитиву до робочої атмосфери команди і не ведеться на #зради. Хто поділяє зі мною прагнення найкращого для України. Хто спраглий до більшого і точно не зупиниться, поки ми не реалізуємо нашу місію – малими справами, власними і разом з нашими клієнтами, змінювати на краще реальність, в якій ми живемо.


Найлегше мені відпускати людей на навчання і в декретну відпустку – це найрадісніший момент для нашої команди, де багато жінок. У нас є правило давати вихідні на дні народження дітей щороку, ми дуже чекаємо на повернення наших новоспечених мам, намагаємось створювати для них такі можливості, щоб поступово і попроектно  повертатись до роботи. Це любов назавжди, бо я і сама проходила це не раз.


Якого плану особистісний розвиток Ви можете рекомендувати бізнесмену, який уже «відбувся»?


Перше, що я можу порекомендувати, – не думайте, що Ви чогось досягнули. Це схоже на пораду, яку дає улюблений колумніст The New York Times і автор Thank You for Being Late (і ще раннішої The World is Flat) Томас Фрідман у одному з останніх своїх інтерв’ю, і в яку я дуже вірю. Він каже – завжди будьте бета-версією. Думаю, що люди, котрі вже досягли чогось, мають постійно переосмислювати свою «спадщину» станом на певний момент. Будь-який особистий розвиток починається з аналізу: що працює і не працює в житті, щоб людина почувалась щасливою, вартісною, реалізованою для себе і світу. Це вимагає рефлексії, на яку бізнесмени, «що відбулися», зазвичай, не мають часу, не планують ці паузи просто щоб навіть подумати. Коли ж ця рефлексія відбувається, починається наступний етап у житті. У мене він збігся з Майданом – етап усвідомлення моєї ідентичності щодо партнерів, #правасказатині поведінці окремих людей, побудови групи компаній на основі спільних цінностей і цілей. Це процес. Але кожна людина має думати про те, як може стати кращою версією самої себе.


sostav.ua

 
,