34 нардепи закликали не виносити законопроєкт «Про медіа» на пленарне засідання Ради

Нардепи закликали Руслана Стефанчука зняти з найближчого пленарного засідання законопроєкт, щоб гуманітарний комітет ще раз його розглянув і усунув усі «небезпеки розмінування культурного кордону з Росією».

Коментарі 801

У понеділок, 29 серпня,  34 народні депутати з п’яти фракцій та позафракційні звернулися до спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука з закликом зняти з найближчого пленарного засідання законопроєкт №2693-д «Про медіа». Про це повідомив нардеп «Європейської солідарності» Володимир В’ятрович.

Розгляд законопроєкту «Про медіа» в першому читанні запланований на вівторок, 30 серпня.

За словами В’ятровича,  гуманітарний комітет має ще раз розглянути законопроєкт і «усунути усі небезпеки розмінування культурного кордону з Росією».

«Зробити це можна дуже швидко, було б бажання погоджувальної ради і комітету. Ми подали всі необхідні зміни до тексту. Звичайно, цю позицію поділяє значно більше, ніж 34 депутати, підписи яких вдалося оперативно зібрати на вихідних. Але комусь дуже хочеться протягнути закон у першому читанні саме зараз і обов’язково з антиукраїнськими нормами», – написав В'ятрович у фейсбуці.

За словами В’ятровича, у тексті, що виноситься на перше читання:

  • скасовується ухвалена у червні конституційною більшістю парламенту заборона на трансляцію фонограм, аудіограм та кліпів російських співаків;
  • нівелюється Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, який упродовж 7 років є дієвим інструментом захисту України від фільмів, серіалів, концертів, гастролей за участі осіб, що підтримують російську агресію;
  • знижується рівень контролю за українською мовою фільмів, дозволяється практично безкарне порушення на 10% квоти на українські пісні на радіо;
  • робляться недієвими норми, які забороняють позитивне висвітлення органів влади держави-агресора.

«Усвідомлюючи важливість європейської інтеграції України і потребу ухвалення євроінтеграційних законів, ми разом з тим вважаємо неприйнятними спроби при ухваленні законопроєкту "Про медіа" зруйнувати вже передбачені чинними законами механізми захисту української мови і національного культурно-інформаційного простору, які не мають прямого стосунку до питань європейської інтеграції. 

На нашу думку, профільний комітет має повернутися до розгляду законопроєкту "Про медіа" і внести до тексту, що виноситься на перше читання, зміни, які гарантують збереження цих механізмів. Вважаємо за неможливе голосування за проєкт закону "Про медіа" навіть у першому читанні до внесення цих змін. Закликаємо до врахування зазначених пропозицій не виносити законопроєкт "Про медіа" на пленарне засідання Верховної Ради України», – говориться зверненні до голови парламенту.

Голова комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики та один з авторів законопроєкту Микита Потураєв у фейсбуці 25 серпня розгорнуто відповів на критику оновленого законопроєкту «Про медіа».

За словами Потураєва,  наприклад, механізм формування «чорного списку», навпаки, зачиняє наявні можливості для оскарження, або маніпуляцій.

«Старий механізм формування "чорних списків" від самого початку був, м’яко кажучи, проблемним – у першу чергу, через повну непрозорість, і дозволяв як довільно вносити туди осіб, так і довільно їх звідти виключати. Згадаймо Кіркорова, Галкіна, і ще кількох людей, або ж те, як магічним чином під погрозою звернення до ЄСПЛ звідти виключили Аль Бано».

За словами Потураєва, зміни до положень про «чорні списки» стосуються якраз того, аби передбачити підстави включення до такого списку. Серед них – здійснення спеціального досудового розслідування.

«Тому відкривайте нарешті проти цих людей провадження, доводьте це провадження до кінця, і отримуйте чітко визначений юридичний факт, який може бути підставою для застосування обмежень. Або вводьте проти них санкції. Або знайдіть підстави того, що вони закликали до порушення територіальної цілісності України і встановлюйте цей факт рішенням Нацради, а не починайте розповідати про те, що за 5 років Нацрада майже нікого до списку не внесла: а на якій підставі вносити, якщо попередні норми написані як попало? Будемо далі керуватися листами СБУ? Ну, це не зовсім демократично – взагалі-то», – заявив Потураєв.

Щодо закидів про «істотне послаблення захисту української мови», Потураєв заявив, що, «якщо уважно читати текст», то можна побачити, що за порушення квоти на українські пісні до 10% (а у частини мовників це може бути питання 1-2 пісень в ефірі) радіомовник все одно отримуватиме попередження, значна кількість накопичення яких (5 штук) призводитиме до штрафів.

«Так, справді, це можна чіткіше конкретизувати до другого читання - у цьому немає жодної проблеми. Але і зараз у законопроєкті схема така, що порушення від 0,01 до 10% — припис, від 10% і більше — штраф, тому про жодні послаблення позицій української мови говорити просто нечесно. Якщо розмова про інші квоти — наприклад, квоту українських каналів у пакетах провайдерів, то тоді поясніть цим провайдерам: як перекрити квоту українськими каналами, кількість яких зменшується з економічних причин? А ті, що лишаються, виробляють зараз програм у рази менше. Отож, якщо ми хочемо, щоб українські медіа пережили війну, і вижили бодай якось, то викидати економіку з цього рівняння ми не можемо», – каже нардеп.

Потураєв спростував повідомлення про те, що відбудеться «вилучення з закону про кінематографію заборони популяризації органів влади держави-агресора».

«Але ця норма насправді не прибирається, а узгоджується з законом "Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну". Цей закон визначає пропаганду росрежиму як, зокрема: "поширення інформації, спрямованої на підтримку або виправдання злочинного характеру діяльності органів держави-терориста (держави-агресора), їх посадових осіб, працівників, службовців (у тому числі військовослужбовців) та (або) представників, які відкрито або приховано діють від імені Російської Федерації на території України або з територій інших держав проти України". До цього ми додаємо важливе уточнення: "а також глорифікацію діяльності таких осіб" (див. пункт 30.70.1 Перехідних положень до проєкту, і - так, ми помітили, що припустилися там незначної помилки, виключаючи з тексту слова, яких там немає, і які планувалося додати, і абсолютно точно виправимо це до другого читання). Якщо хтось вбачає у цьому «скасування заборони популяризації органів русні», то для цих політиків і активістів є погані новини. Думати про комплексність змін до законодавства і його уніфікацію треба було одразу, а не роздмухувати штучний скандал тоді, коли хтось нарешті вирішив розібратися з цим правовим хаосом, який не допомагає, а навпаки, заважає захищати інтереси і безпеку суспільства і держави».

Нагадаємо, 23 серпня комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики більшістю голосів підтримав за основу законопроєкт «Про медіа», доопрацьований в комітеті. 

Законопроєкт «Про медіа» зареєстрували у Верховній Раді 27 грудня 2019 року. Він має стати комплексним документом, що замінить кілька медійних законів.

19 травня 2020 року парламент відправив цей проєкт на повторне перше читання.

Законопроєкт пропонує запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ (на кшталт Netlix чи Facebook). Передбачено й механізм співрегуляції. Окремий розділ законопроєкту присвячено мовленню громад (community media) — третьому сектору мовлення, що існує в Європі паралельно із суспільним та комерційним.

Також документ передбачає розширення повноважень регулятора — Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Ухвалення цього закону є однією з вимог для вступу України до ЄС.

На думку голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, закон про медіа стане однією з найбільш дискусійних євроінтеграційних ініціатив, які планує ухвалити український парламент.

Відкрито обговорити, доопрацювати й ухвалити нове законодавство про медіа владу закликала група громадських організацій, що працюють у сфері ЗМІ.

Верховна Рада планує ухвалити закон «Про медіа» у двох читаннях восени.

За матеріалами https://detector.media/

Обговорити з іншими читачами:
Погода