Більшість українців не знають, як захистити свої платіжні дані

Кожен третій українець витрачає понад тисячу гривень за раз під час онлайн шопінгу, однак 57% не знають, як захистити свої платіжні дані

Комментарии 1327

Все більше українців обирають онлайн-шопінг як зручний спосіб придбання товару — майже 40% користувачів купують в інтернеті щомісяця, а 70% — витрачають більше ніж 500 гривень за одну покупку. Водночас більшість українців не знають, як захистити свої платіжні дані, а кожен третій готовий перевести гроші на картку незнайомій людині. До кіберполіції у випадку злочину звертається лише кожний п’ятий.

Такі дані наводить аналітична служба OLX, згідно з результатами опитування 11 360 користувачів інтернету у березні.

Щомісяця купують онлайн 40% українських інтернет-користувачів, а раз на квартал — кожен четвертий (23,4%). Частка тих, хто замовляє товари раз на півроку або раз на рік становить 15% і 11% відповідно.

Переважна більшість — 62% українців купують на великих онлайн-платформах, а в невеликих інтернет-магазинах та соцмережах — ще по 24% та 22% відповідно. Найбільше при цьому звертають увагу на відгуки про продавця (56%), надійність сайту (54%), метод оплати (47%) та дешевизну товару (37%). А от швидкість доставки є пріоритетною лише для 10% покупців.

Зазвичай українці витрачають в інтернеті за раз суми більші за 500 грн:

  • Покупки до 100 грн — 4%
  • Покупки до 500 грн — 27%
  • Покупки до 1000 грн — 36%
  • Покупки на 1 000 грн та більше — 33%

Більша частина покупців (71%) надає перевагу накладеному платежу та післяплаті, але кожний третій готовий зробити передоплату — перевести всю суму за товар на рахунок незнайомому продавцю і після цього чекати на покупку.

При цьому у випадку шахрайства лише 2 з 10 людей звертаються до Кіберполіції, до банку — 3 з 10, а до служби підтримки — половина респондентів. Близько 40% учасників опитування будуть вирішувати проблему самостійно або ж розкажуть про неї рідним.

Згідно з опитуванням OLX, більшість опитаних українців — 57% — не знають жодного способу захисту своїх акаунтів та платіжних даних. Що таке соціальна інженерія (психологічні маніпуляції, коли шахрай прикидається продавцем / покупцем або співробітником поліції / банку / служби підтримки) розуміють тільки 13% користувачів інтернету. 52% опитаних українців не знають, що таке фішинг (кібератака із застосуванням сайтів-підробок). Щоб навчити українців правил безпеки в інтернеті, OLX оголосив 2021 рік “Роком безпеки” та запустив освітній проєкт Онлайн[за]хист.

“Кожен третій українець, який зіткнувся із фішингом в інтернеті, втрачає свої гроші. При цьому користувачі віддають свої платіжні дані самостійно — повіривши шахраю, який прикидається іншою стороною у здійсненні онлайн-угоди та переконує перейти за посиланням у сторонньому месенджері. За нашим опитуванням, 31% респондентів потрапляли на шахрайський сайт-копію саме через посилання, надіслане у месенджері (Viber, Telegram, WhatsApp). Також люди втрачають кошти, переходячи за лінком з SMS, які “гарантують їм призи за участь в конкурсах”.

З 2020 року кількість фішингових атак на звичайних користувачів тільки зростає, але відсоток українців, які вважають, що можуть стати жертвою злочинців, — зменшився з 75% до 61%. Водночас небажання звертатися до служби підтримки та правоохоронців створює велике поле для шахрайських маневрів. Тому в умовах зростаючої популярності онлайн-шопінгу, українцям необхідно завжди бути уважними, вчасно реагувати та знати базові правила кібербезпеки, — пояснює Віктор Нобіуз, керівник відділу бізнес-аналітики OLX Україна.

Нагадаємо, що за даними Асоціації ЕМА у 2020 році за допомогою соцінженерії інтернет-шахраї ошукали українців на 252 млн грн, а головними методами злочинців стали фішингові атаки, розміщення неіснуючих товарів і телефонне шахрайство.

В OLX додали, що найкращий захист від шахраїв — це уважність користувачів та знання базових правил безпеки:

  • Завжди ознайомлюватися із правилами платформ, де плануєте щось купляти;
  • Не переходити за сторонніми посилання, які надсилають незнайомці у месенджерах;
  • Відмовлятися обговорювати деталі угоди у сторонніх месенджерах — тільки чат платформи може точно гарантувати захист;
  • Не розголошувати свої персональні/платіжні дані;
  • Повідомляти про порушення до Кіберполіціі та Служби підтримки. У разі розголошення платіжних даних — звернутися в банк.
За матеріалами прес-релізу
Обсудить с другими читателями:
Погода