З чого почався ваш інформаційний початок дня? Можливо з колонки, де психотерапевт покроково розписав, як витримати інформаційне навантаження, або з інфографіки-аналітики успіхів посівної компанії, чи детальним поясненням, як і де зареєструвати бізнес за кордоном тощо. Який би з варіантів ви не обрали — за ним здебільшого стоїть команда редакторів або ж комунікаційників. Останні на рівні з журналістами й редакторами допомагають оформити інформацію якісно, цікаво та корисно.
Як і у будь-якій сфері роботи в комунікаційних агентствах також деінде можна почути словосполучення “йти на компроміс”. Тож пропоную розібратися, у яких випадках й чому непохитність власних принципів у роботі важливіша за кількість клієнтів та кошти.
Компроміс VS якість: комунікація від імені спікера
Я — комунікаційниця, одна з послуг агенції в якій я працюю — представляти клієнта, зокрема й у медійному просторі. Допомагати йому готувати матеріали для ЗМІ, колонки, надавати експертні коментарі, вести соціальні мережі, відповідати на запити та коментарі тощо. Так би мовити, “запаковувати” його історію, кейси, досвід в цікавий формат, який буде підходити конкретному медіа.
Тому ми ніколи не можемо дозволити собі випустити в світ колонку з неперевіреними даними, без лінків на першоджерела, без ретельної вичитки текстів. Так, ми розуміємо, що текст — це робота клієнта, його досвід і т.д. Але знаємо, що в такому-то медіа вступ має бути зовсім інший. Скажімо, для DOU одразу потрібно описати вступ-знайомство “Я - той-то, маю в такій-то сфері ось такий досвід, написав колонку про це і вважаю, що це буде корисним читачам, тому що…”
“Економічна правда”, наприклад, бере тексти з глобальною тематикою: про ту чи іншу сферу, сектор, вплив новоухваленого закону, причинно-наслідкові зв’язки тощо. Тоді як для Vector чи SPEKA більш важливий персональний досвід, особисті кейси, точкові поради. Кожне медіа має свою специфіку і ЦА, тож важливо не просто написати текст, але й подати його так, щоб він був корисним і для читачів цього медіа.
Теж саме з першоджерелами: клієнт може пам’ятати й правильно назвати дослідження чи його авторів, але завдання комунікаційної команди ще й знайти до нього лінк. Також важливий момент — редактура й перевірка причинно-наслідкових зв’язків.
Якщо у вас є гарні контакти з журналістами, редакторами, блогерами тощо, видання знають, що матеріали та теми, які надають спікери — актуальні, якісні та відповідають формату медіа, то одну помилку ще можуть “пробачити”. Але подальший компроміс з якістю анулює довіру як до компанії, так і до клієнтів. Тож чи варті роки роботи втрати поваги та контактів через, навіть невеликі, поступки у якості? Не думаю, що так.
Компроміс VS якість: аналітика
Ще один напрям роботи комунікаційного агентства — аналітика ринку, аудиторії, конкурентів тощо. Скажімо, потрібно провести промокампанію з блогерами. Так, можна зібрати усіх інфлюенсерів, які у той чи інший спосіб стосуються необхідної нам сфери, дати їм ТЗ та з малими фізичними затратами закрити цей кейс і взятися за новий.
Це буде швидко, не складно і ….безрезультатно. Сенсу у такій роботі немає. Так, можливо перший час потік клієнтів ще протримається, але навряд чи в майбутньому хтось захоче співпрацювати з компанією, яка “прославилася” поганими результатами.
Тому для роботи з подібними кейсами, краще не просто збирати блогерів, а вивчати їхню аудиторію, перевіряти, чи відповідає кількість підписників активності у профілі. Наскільки взагалі саме такий формат кампанії підходить клієнту, можливо саме для нього кращим варіантом буде серія подкастів чи спецпроєкт.
Те ж саме стосується навіть просто зібраної бази (неважливо медіа, компаній, конкурентів). Не найкращий варіант: накидати лінків, надіслати клієнту, взяти гроші. Ефективніший підхід: збираючи базу, зрозуміти ті чи інші закономірності, якщо це медіа, то виміряти його трафік і дати поради щодо розміщення та тем; якщо це контакти людей з відкритих джерел, то знову-таки аналіз публічних сторінок, висновки щодо контенту; якщо це контакти якихось спеціалістів, то одразу з цінами на послуги й відгуками. Тоді це стає інструментом, з яким далі легко, швидко й корисно працювати.
Адже насправді головне — кінцевий результат. Тому на кожному етапі роботи варто зупинятися й ставити собі перевіркові питання: “А яка мета цього проєкту/кампанії/бази даних?”, “Наскільки корисні саме ці кроки?” тощо. Такий підхід дозволить прискорити процес та не витрачати час на зайві дії.
Компроміс VS якість: візуальна частина
Презентації, брендбуки, візуал соціальних мереж тощо — також частина роботи комунікаційників. Дизайн присутній у всьому: від релізу до інфографіки. Іноді можна почути “Та не варто витрачати багато часу, зробіть швиденько у канві”, але краще не “вестися” такі тези.
Так, може видаватися, що картинка з анонсом майбутньої лекції чи ефіру не робить погоди, але візуал — це перше враження про вас та ваш бренд. Тож до цієї частини роботи варто ставитися не менш відповідально.
В ідеалі — співпрацювати з перевіреними дизайнерами, щоб бути впевненими в якості. Тоді ви знатимете, що незалежно від обсягу роботи, візуальна частина завжди відповідатиме необхідній стилістиці. Що усі кольори поєднуються між собою, кожна деталь та елемент унікальні, а авторське право — не порушується. На останньому пункті особливо наголошую, оскільки це теж має бути принциповою позицією. Ми, як спільнота комунікаційників, будуємо правову державу й маємо поважати результати роботи інших. Тож з авторським правом теж варто “запаритися”.
Ну, і про терміни. Толерування принципу “Завтра-завтра” в перспективі зіграє в мінус репутації агенції та спеціалісту. Відтак, дедлайни — теж частина якості, в якій не варто йти на компроміси.
Якісний матеріал, аналітика та візуал — три кити, які, на мою думку, роблять проєкти, персональний бренд, рекламні чи соціальні кампанії успішними. Тож якщо піти на компроміс з якістю принаймні в одному з них, є великі ризики не досягнути результатів, або навіть, навпаки, зіпсувати репутацію.
Щодо власного досвіду, можу сказати, що навіть без компромісів бувають ситуації, коли щось складається не так, як ми планували. Але безкомпромісність у питаннях якості та підходу до роботи дають можливість швидко знаходити та виправляти прогалини. Відповідно мінімізувати ризики та залишатися повністю впевненими у своїй роботі.
