Чи вважають українці старшого покоління себе цікавими інтернет-шахраям?

Більше половини українців старшого покоління бояться втратити гроші онлайн, однак при цьому вважають себе не цікавими інтернет-шахраям

Комментарии 696

86% українців віком 55-65 років користуються інтернетом щодня, але майже всі не знають про базовий захист своїх акаунтів — функцію двофакторної верифікації. Третина клікає на будь-які лінки від друзів, а 22% мають на все один пароль, щоб не забути.

В Україні провели дослідження[1], яке показало особливості поведінки старшого покоління в інтернеті. У ньому взяли участь люди 55-65 років з Києва, Одеси, Львова, Харкова, Дніпра, Миколаєва, Кривого Рогу та Запоріжжя. Основними проблемами, що досліджувалися, були: знання функції двофакторної верифікації, фішинг, захист паролем, користування публічними Wі-Fi мережами та загальна обізнаність з безпечної поведінки в інтернеті.

Згідно з результатами опитування, 55% респондентів старшого віку вважають або частково погоджуються, що вони не цікаві інтернет-шахраям, а тому переконані, що не стануть жертвами кібершахрайства, і не надають великого значення захисту особистої інформації. Однак така ж кількість опитаних (55%) вважає жахливим для себе, а ще 20% неприємним, якщо кіберзлочинці отримають доступ до їхніх банківських рахунків та вони втратять гроші.  Цікаво, що й третина молоді  14-18 років вважають себе також не цікавими кіберзлочинцям.

Старші люди в Україні користуються інтернетом дещо менше, ніж молодь, проте відсоток усе одно високий: 86% використовують інтернет щодня або кілька разів на день здебільшого зі смартфона (72%). Водночас, на відміну від покоління Z, більше старшої аудиторії щодня користується електронною поштою (23%), ніж молодь (13%). Старше покоління в Україні також у тренді, адже більше половини з них щодня використовують месенджери, заходять на різні інтернет-сторінки й читають стрічки соцмереж.

Водночас дослідження проілюструвало, що 93% представників старшого покоління не знають про таку базову функцію захисту персональних акаунтів, як двофакторна верифікація. І майже половина тих, хто знають про неї, все одно не використовують (44%). Це значно підвищує ризик зламу їхніх акаунтів і втрати особистих даних, а також коштів з рахунків. З іншого боку —  з цією функцією особисті акаунти є більш захищеними, навіть якщо людина випадково перейшла за фішинг-посиланням, скористалася відкритою мережею WI‑FI або іншим способом скомпрометувала себе в кіберпросторі.  

Дослідження показало, що старше покоління більше переймається захистом своєї фінансової інформації та коштів на рахунках, оскільки для них найгірша перспектива кібератаки — це здебільшого втрата коштів (55%). Тому не дивно, що навіть попри незнання про функцію подвійної верифікації, 26% опитаних все-таки застосовують її для інтернет-банкінгу. А от молодь більше дбає про захист своїх електронних скриньок (27%) та акаунтів у соцмережах (34%).

Серед старшого покоління сьогодні побутує цікава тенденція: майже третина ніколи не переходить за посиланнями від незнайомих людей, але практично така ж кількість одразу клікає на лінки, якщо вони надіслані друзями. Молоді люди не обережніші за старших і поводять себе схоже. Така довірлива поведінка може спростити для кібершахраїв процес фішингу і відкрити доступ до особистих даних.

Одна з основ кібергігієни — складні паролі, які мають містити більше 8 символів і всі типи знаків: великі і малі літери, цифри й спеціальні символи. Серед представників старшого покоління в Україні такими паролями користується меншість, а 73% не надають цьому великого значення й використовують простіші. 22% старшого покоління Україні мають на все один пароль, щоб не забути, а 24% стверджують, що в них нема часу вигадувати складні комбінації.

Майже половина старших людей у питанні безпечної поведінки в інтернеті більше довіряє найближчому оточенню — рідним, друзям і знайомим — попри те, що вони можуть і не бути експертами у цій сфері. Старші значно рідше за молодь шукають інформацію про кібергігієну у спеціалізованих джерелах.  Тому молоді слід більше цікавитися темою безпеки в інтернеті й допомагати своїм близьким.

Як захистити себе за допомогою двофакторної верифікації?

Двофакторна верифікація (двофакторна аутентифікація/двоетапна перевірка) є не тільки в основних інтернет-сервісах, таких як Google, iCloud, Microsoft, а й у більшості соцмереж і банківських додатків. Щоб увімкнути цю функцію, виконайте кілька простих кроків:

  1. Зайдіть у Налаштування додатку або сервісу, за необхідності оберіть потрібний обліковий запис.
  2. Знайдіть розділ Безпека.
  3. Оберіть опцію Двоетапна перевірка.
  4. Дотримуйтеся інструкцій на екрані та оберіть спосіб додаткового підтвердження, наприклад, за допомогою SMS-повідомлення.

Необхідні кроки можуть відрізнятися залежно від конкретної програми та операційної системи вашого пристрою. Детальніше можна дізнатися на сайті https://online-safety.in.ua  

Щоб українці навчилися краще захищати себе в інтернет-просторі, за ініціативи Albany Associates в Україні триває проєкт з підвищення рівня обізнаності українців у питаннях кібергігієни. Кампанія здійснюється за підтримки Ради національної безпеки і оборони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України і Кіберполіції.

[1] Дослідження «Поведінка в інтернеті» проведене в Україні Corestone на замовлення  Albany Associates серед вікових груп 14-18 років та 55-65 років. Репрезентативна вибірка склала 600 респондентів. Польовий етап проведений 12.11.2019-20.01.2020 р. в містах Київ, Одеса, Львів, Харків, Дніпро, Миколаїв, Кривий Ріг, Запоріжжя.  

За матеріалами прес-релізу
Обсудить с другими читателями:
Погода
Effie