До 1 вересня. Що важливо знати про нову українську школу

1 вересня 2019-го в Україні розпочинається не лише новий навчальний рік, але й черговий етап впровадження масштабної реформи середньої освіти.

Комментарии 2715

Школярам та їхнім батькам ця реформаторська ініціатива вже добре відома як нова українська школа (НУШ).

НВ нагадує, що ж таке НУШ і що вже змінилося в школах завдяки реформі.

Що таке нова українська школа

Саме НУШ — це головна реформа Міністерства освіти і науки під керівництвом Лілії Гриневич, розпочата за останні роки та запланована на десятиріччя вперед.

Її ключова мета — створити школу, «у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті».

Відтепер головне завдання для учнів українських шкіл — опанувати за 12 років навчання не просто окремі предмети, але так звані «компетентності». Їх перелік такий:

вільне володіння державною мовою;
здатність спілкуватися рідною (якщо відрізняється від державної) та іноземними мовами;
математична компетентність;
компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
інноваційність;
екологічна компетентність;
інформаційно-комунікаційна компетентність;
вміння навчатися впродовж життя;
громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
культурна компетентність;
підприємливість та фінансова грамотність.

Кожна з таких компетентностей — це комбінація знань, умінь, навичок, способу мислення, а також поглядів і цінностей. При цьому в рамках одного шкільного предмету учні - залежно від форми подачі того чи іншого матеріалу — можуть опановувати одразу кілька компетентностей.

У МОН сподіваються, що вони допоможуть випускникам шкіл успішно соціалізуватися, розпочати професійну діяльність або продовжити навчання.

«Формується ядро знань, на яке будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, цінності та навички, що знадобляться випускникам української школи в професійному та приватному житті», — йдеться в офіційній концепції нової української школи.

Зокрема, НУШ має сформувати в учнів такі вміння:

читати з розумінням
висловлювати власну думку усно і письмово
мислити критично та системно
логічно обґрунтовувати свою позицію,
бути творчими та ініціативними
конструктивно керувати емоціями
оцінювати ризики
приймати рішення
розв’язувати проблеми
співпрацювати з іншими людьми.

Що вже змінилося в українських школах?

Шлях змінам було відкрито восени 2017 року, коли парламент ухвалив новий закон Про освіту — саме він регулює основні засади нової освітньої системи.

Впроваджувати її розпочали з учнів перших класів. Вже у 2017/2018 навчальному році нові стандарти тестували у 100 школах по всій країні, а в 2018/2019 всі українські першокласники навчалися за новою системою.

У школах було впроваджено чимало нового. Серед найголовніших прикладів змін:

Навчання через діяльність

Відтепер ключове завдання вчителя — дати змогу учням засвоїти необхідний матеріал за допомогою діяльнісного підходу. «Тобто школярі частіше щось робитимуть, замість сидіння за партами і слухаючи вчителя», — пояснюють у МОН. Йдеться про найрізноманітніші форми, серед яких можуть бути навчальні ігри, екскурсії, експерименти, групові проекти, моделювання життєвих ситуацій тощо.

МОН заохочує викладачів до того, щоб учні отримували цілісне уявлення про світ — вивчали явища з точки зору різних наук та вчилися вирішувати реальні проблеми за допомогою знань з різних дисциплін.

Скасування домашніх завдань для першокласників

Учням першого класу нової української школи не задають домашніх завдань. А час на їхнє виконання в інших класах молодшої школи обмежено: школярі другого класу мають витрачати на домашнє завдання не більше 45 хв, третьокласники — не більше 1 год і 10 хв, учні четвертого класу — максимум 1 год і 30 хвилин.

Нова система оцінювання

В перших двох класах НУШ учні не отримують оцінок у балах взагалі - такий спосіб оцінювання з’являється лише з третього класу.

Однак найголовніше, що замість табелів в молодшій школі з’явилося Свідоцтво досягнень учня — описова модель оцінювання учнів за 51-м показником.

Всі вони заповнюються вчителем і передбачають лише чотири рівні оцінювання: «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результати з допомогою вчителя», «потребує значної уваги і допомоги».

У першій частині свідоцтва викладач оцінює соціальні і робочі компетентності школяра. Наприклад, чи дитина була активною на уроці, чи ставила запитання про щось нове і незрозуміле, чи виявляла самостійність у роботі, чи вирішувала конфлікти мирним шляхом.

У другій частині - оцінювання попредметне. Проте навчальні досягнення сформульовано в нестандартний спосіб. Наприклад, наскільки учень «цікавиться темами, що вивчаються, виявляє допитливість до навколишнього світу» (предмет Я досліджую світ), чи «дотримується правил спілкування: привітання, прощання, подяка, прохання, запитання» (предмет Українська мова), чи «орієнтується у просторі, пояснює розташування предметів» (Математика), чи «дотримується встановлених умов та правил гри» (Фізкультура) тощо.

Заборона оголошувати оцінки

Відтепер вчитель не має права оголошувати оцінки на весь клас - він може лише описово оцінити зусилля школяра. А знати конкретний рівень оцінювання чи бали мають право лише самі учні та їхні батьки.

Скасування співбесіди для вступу до школи

Першокласників НУШ зобов’язані зареєструвати до однієї зі шкіл за місцем реєстрації. Школи не мають права влаштовувати співбесіди, конкурси або інші види випробувань для першачків.

Це нововведення, що діє з 2018 року, викликало чимало суперечок, адже можливість обрати початкову школу значно звузилася. Однак у МОН сподіваються, що таким чином всім школярам будуть гарантовані рівні права — незалежно від майнового статусу родини.

Новий освітній простір

За кошти державного і міських бюджетів більшість перших класів шкіл в Україні було переобладнано відповідно до потреб НУШ. У школах з’явилися конструктори LEGO для навчальних ігор, сучасні меблі, в найкращих випадках — особисті шафи школярів.

В ідеалі у кожному першому класі НУШ має бути створено вісім навчальних осередків:

для навчально-пізнавальної діяльності (при цьому парти чи столи мають бути одномісними)
змінні тематичні осередки (дошки/фліпчарти/стенди для діаграм та малюнків)
для гри (як настільних, так і рухливих ігор)
для художньо-творчої діяльності
куточок живої природи для проведення дослідів (пророщення зерна, догляд за рослинами, акваріум)
для відпочинку (з килимом для сидіння та гри, пуфами, подушками)
дитяча класна бібліотека
осередок вчителя

Що ще принесе шкільна реформа найближчим часом?

З 1 вересня 2019 року стандарти НУШ починають діяти не лише в перших, але й в усіхдругих класах українських шкіл. А також у третіх класах тих ста закладів, де реформу почали впроваджувати ще у 2017 році.

Чимало новацій чекає також інших школярів, навіть якщо вони навчаються у старших класах.

Так, у 2018/2019 році школи вперше отримають можливість організовувати для учнів мережеві форми освіти — тобто окремі дисципліни можуть викладати не шкільні вчителі, а фахівці профільних організацій та установ культури, спорту тощо.

Крім того, відтепер у школах офіційно скасовано шкільну форму — відповідно до нового президентського указу.

Вже з 1 вересня батьки школярів зможуть скористатися всіма видами індивідуальної форми навчання. Це може бути сімейна (домашня) освіта, екстернат або педагогічний патронаж.

При цьому переведення учня на навчання вдома можливе за заявою батьків і не потребує додаткового узгодження, як було раніше.

За матеріалами https://nv.ua/ukr/

Обсудить с другими читателями:
Погода