До чого тут культура?

Дослідження стратегічного потенціалу громад

Комментарии 1505

Ті, хто давно казав, що піраміда Маслоу має бути зруйнована, нарешті можуть зітхнути з полегшенням. Вона застаріла, і це – факт. У перелік базових потреб суспільств, які вийшли з кам'яного віку, впевнено додається культура. Навіть не говорячи про «ситі» країни – цей тренд можна спостерігати просто тут, в Україні. Дані у матеріалі – з нещодавно проведеного дослідження «Стратегічний потенціал громад», здійсненого Research.ua та ReputationLab за підтримки ГО «Назустріч Сонцю».

Ми звикли чути, що культура та мистецтво виникають лише тоді, коли базові потреби задоволені й у людей залишається вільний час, який можна заповнити розмірковуваннями про високе та споживанням витворів мистецтва. Цю теорію «культури на дозвіллі» руйнує сучасний підхід до розуміння самого терміну «культура». У нашій країні дослідженнями цього поля займається Павло Гайдай, засновник культурної інституції «Міжвухами». Його визначення: «культура – це система смислів» пропонує кардинально інше ставлення – де саме у просторі культури народжується те, що потім перетворюється і на інновації у економіці, і на нові цінності та практики у суспільстві. До речі, державні фонди розвитку культури низки країн також запроваджують саме таку матрицю, розуміючи, що вони інвестують не просто у витвори мистецтва чи арт-івенти, а у розвиток суспільства, створення робочих місць та економічний поступ країни.

Усі песимістичні коментарі на кшталт «навіщо нам культура, давайте спочатку нагодуємо людей» – не відповідають суспільній думці, варто подивитися на результати згаданого дослідження «Стратегічний потенціал громад». Саме в інвестиціях у культуру вбачають важливий фактор розвитку громад учасники дослідження: 85% громадських активістів, 70% представників органів самоврядування та 68% мешканців громад.

Діаграма 1
Діаграма 1

Більш того, це не теоретичні міркування, а цілком практичні. Це підтверджується конкретним запитом на внесення пункту «культурний розвиток» у стратегії своїх громад. Відповідаючи на питання, «які розділи обов’язково мають бути у стратегії розвитку?», мешканці громад поставили на 6-те місце культуру, після медицини, соціального захисту, освіти, інфраструктури й розвитку місцевого бізнесу.

Діаграма 2
Діаграма 2

Ще яскравішу картинку можна спостерігати у громадах, де вже є прийнята стратегія. Відсутність у ній позиції розвитку культури вважають недоречним майже половина мешканців громади та її активістів.

Діаграма 3
Діаграма 3

Тішить й сучасний спосіб розуміння культури мешканцями країни. 62% громадських активістів та 56% представників місцевого самоврядування переконані, що найважливішими для культурного розвитку громади є освітні центри. А ось розважальні події та гастролі зірок отримали найменшу підтримку.

Діаграма 4
Діаграма 4

Продовжуючи віртуальну розмову з уявним культуроскептиком, пошукаємо відповідь на його наступний закид: «може, люди й хочуть, щоб хтось за них щось робив, але це – лише декларації». Ні, не декларації. Біля 70% учасників опитування готові приділяти власний час та досвід розробці та подальшому впровадженню стратегій своїх громад. Варто зазначити, що більше часу готові приділяти мешканці з вищою освітою – кожен четвертий (26%) висловив готовність приділяти цьому 30 та більше годин на місяць. Мешканці з середньою спеціальною освітою – трохи менше – 21%. Ще менше – мешканці з середньою освітою – 18%. Що також приємно, різниця між жінками та чоловіками у цьому питанні незначна.

Таблиця 1. Відсоток жінок / чоловіків, які готові приділяти свій час участі в розробці Стратегій громад та розподілення по кількості часу
Стать від усіх опитаних 1 година 10 годин 20 годин 30 годин Понад 30 годин
Жінки 67% 17% 41% 22% 7% 14%
Чоловіки 72% 10% 37% 25% 10% 18%

Отже, що ми маємо в країні? Розуміння культури не як наповнювача для дозвілля, що вбивалося в нас у радянські часи, а як джерела змін на краще – раз. Розуміння стратегічної необхідності розвитку культури у кожній громаді – два. Готовність витрачати на це бюджет громади та власний час – три.

Хтось ще має сумнів, що ми живемо у крутій сучасній країні?

«Ми двічі пройшли через всю Україну пішки та зустрілися з кількома сотнями людей, які роблять проєкти, що змінюють життя громад. Буквально у кожному місті, містечку, селі, що відвідували наші знімальні групи, знаходилися унікальні люди та команди, які втілювали проєкти розвитку й потужно впливали на свої громади й регіони. І це, на нашу думку, і є найголовніші прояви української культури: прагнення змінювати на краще світ навколо себе,  здатність робити це самостійно не чекаючи міфічної «влади», воля бути наполегливим у русі до мети кожного дня, крок за кроком. Так, нам ще не вистачає вміння взаємодіяти одне з одним. І тут ми маємо розвинути культуру співпраці, культуру взаємної підтримки та обміну досвідом, знаннями, ресурсами.  Тоді у рази збільшиться потужність впливу на майбутнє», – розповідає співзасновник руху «Назустріч Сонцю» Мітя Хопта, якій особисто пройшов Україною від північного до південного кордонів і провів кілька десятків інтерв’ю з авторами різних проєктів та громадських ініціатив.

«Мій понад 15 річний досвід роботи в  маркетингу свідчить, що мало створити якісний продукт, потрібно ще правильно побудувати комунікацію з його споживачем. Певен, що це стосуються і культурних продуктів, і культури в цілому. Зростаючий запит на культуру – доволі несподіваний, але як на мене – цілком закономірний тренд. Адже культура – це те, що об’єднує нас, перетворює окремих людей на спільноту. Зростаючий запит на культуру та культурні продукти, а також структура цього запиту свідчить, що ми дорослішаємо як нація. Разом з тим залишається відкритим питання побудови ефективних комунікацій, просування ідей української культури та промоція самих культурних продуктів. З точки зору маркетингу – ситуація ідеальна: запит - зростає, відповідно – час збільшувати якість та кількість пропозиції», – переконаний Олексій Делюков, керуючий партнер дослідницької компанії Research.ua.

«Соціологічні та експертні опитування – це як фотографія: зафіксована на площині мить багатогранної динамічної реальності. Це опитування зафіксувало цікаву мить перетворення українського суспільства. Це навіть не фотографія, а рентгенівський знімок, якій дає змогу завернути всередину організму, системи. Так, очільники громад та їх мешканці по різному дивляться на різні аспекти життя громади. Про це більш докладно у повному звіті. Але вони майже одностайно відзначають важливу роль культури. Не тільки роль, а й структуру, пріоритетні типи проявлень культури, культурних продуктів вони теж відзначають доволі схоже. Це, на мою думу, свідчить про те, що принаймні в цьому питанні в українському соціумі з’являється консенсус. Відповідно, збільшуються можливості ефективного розвитку. Тож дуже вірогідно, що саме культура стане тим драйвером, якій спонукає спільноту українців то спільної дії та спільного успіху.  І це ми зможемо побачити в динаміці, зробивши наступне, і наступне, і наступне фото. Які згодом перетворяться на цікавий документальний фільм», – Андрій Кашпур, PhD, засновник ReputationLabTM (Ukraine).

Обсудить с другими читателями:
Погода