Добровільна сертифікація в торгівлі: неписаний етикет чи важливий інструмент

Чи стане екологічна відповідальність модною в Україні

Комментарии 825

Практично в будь-якому суспільстві або сфері бізнесу для новачків є свої внутрішні стандарти, правила. Такий собі неписаний етикет. І щоб вийти на ринок, закріпитися, домогтися успіху, бути прийнятим партнерами і визнаним в середовищі споживачів, потрібно відповідати певним правилам і критеріям, пройти своєрідний фейс-контроль. На ринку товарів і послуг таким «дрес-кодом» стала обов’язкова і добровільна сертифікація. Зокрема й за екологічними параметрами.

Серед головних плюсів, скажімо, добровільної сертифікації вважається фактично підтвердження соціальної відповідальності бізнесу перед суспільством.

В останні роки потужним трендом в цивілізованих країнах світу стала екологічна орієнтованість компаній. І справа навіть не в тому, що цього від них вимагають і закони країн. Екологічна орієнтованість — вимога споживачів, які симпатизують соціально активним компаніям і брендам, котрі виявляють турботу про природу і довкілля. Тому прості принципи «корпоративної відповідальності»: нести користь суспільству і дбайливо ставитися до природних ресурсів, мають велику вагу. Більш того, екологічна орієнтованість вже фактично стала органічною основою для багатьох бізнес-процесів.

Вершиною еволюції стала добровільна сертифікація великих міжнародних корпорацій і їх бізнес-напрямів. У сфері екологічної політики корпорацій таким стандартом став європейський стандарт ISCC EU — International Sustainability and Carbon Certification. Це програма добровільної сертифікації виробників і постачальників, яка створена на основі Європейської директиви з поновлюваних джерел енергії (RED) і охоплює широкий спектр виробничо-агрономічних, управлінських, логістичних, екологічних і соціальних аспектів виробництва біомаси.

Другий важливий аспект криється в тому, що навіть для великих міжнародних компаній добровільний стандарт в наші дні став практично обов’язковим. Його наявність підтверджує можливість «стикування» екологічної етики і практики компаній-виробників з практиками компаній-постачальників товарів і послуг.

Третій плюс на користь добровільної сертифікації в тому, що наявність сертифіката ISCC EU дає чітке розуміння політики компанії пересічному споживачеві.

Четверте — наявність такого документа свідчить про те, що компанія (бренд) не тільки сама дотримується екологічної політики в своїй діяльності, але й вимагає того ж від своїх партнерів і підрядників. Простіше кажучи, що весь ланцюжок поставок компанії — внутрішні виробництва і практика зовнішніх підрядників — відповідає екологічним принципам. І в цьому ланцюжку не приховані ніякі дії або процеси, які йдуть в розріз з цими принципами.

П’ятий важливий аспект важливості сертифікації в тому, що, незважаючи на зовнішню екологічну суть стандарту ISCC EU, аудитори компанії, яка видає сертифікат відповідності, дуже глибоко вивчають і «заглядають» у бізнес компанії. Таким чином, сертифікат ISCCEU гарантує ще й якість, і умови виробництва. Наприклад, для аграрного виробництва міжнародні аудитори оцінюють весь виробничо-логістичний цикл з точки зору належного зберігання та внесення добрив постачальниками сировини, дбайливого використання і захисту земельних і водних ресурсів, контролю і оцінки викидів парникових газів, що утворюються в процесі як вирощування зернових і олійних культур, так і їх переробки і транспортування. В Україні відповідність стандарту ISCC EU підтвердили вже десятки компаній, серед яких переважно представники аграрного бізнесу і їх українські підрядники.

Що дає цей стандарт в національному масштабі українському виробнику?

Компанії — власники такого сертифіката надають методологічну підтримку своїм незалежним постачальникам, щоб вони могли підтвердити міжнародним аудиторам свою повну прозорість і відповідність світовим практикам ведення бізнесу. Якщо врахувати, що у кожній іноземній великій компанії-виробника десятки, а може й сотні підрядників, така сертифікація стає потужним каталізатором модернізації технологій, процесів і процедур агрогосподарств по всьому ланцюжку поставок. Крім того, такий жорсткий аудит стає мотивацією до прозорості бізнес-діяльності господарств і підприємств середнього та малого масштабу, адже «сірий» агробізнес загрожує не тільки збитками бюджету, а й іміджевими (і, як наслідок, фінансовими) ризиками великим глобальним операторам. Особливо важливо це для великих міжнародних виробників у таких «репутаційно чутливих» галузях, як переробка аграрної продукції і виробництво продуктів харчування, — тут питання екологічного характеру і якості продукції нерозривно пов’язані.

За матеріалами https://biz.nv.ua

Обсудить с другими читателями:
Погода