Коли на початку 2020 ВООЗ оголосила коронавірус світовою пандемією, багато хто з нас сподівався, що це ненадовго. Коли країни одна за одною оголошували перший жорсткий локдаун - ми дивувалися і рахували дні до його закінчення, переглядаючи опції літніх закордонних турів. Але світ змінився глибше і серйозніше, ніж нам би того хотілося. Пандемія тільки нарощує обороти, породжуючи в людях нові страхи та змінюючи ритм звичного життя.
Вже понад рік дослідницька компанія Gradus Research проводить дослідження «Градус здоров'я» з метою широкого моніторингу стану українців в умовах нової реальності. Опитування міського населення України проводиться раз в 1-2 місяці, вимірюючи зміни в самопочутті, страхах і рівні стресу, в робочому статусі та рівні доходу. Як же ми змінилися за рік коронакризи і як сприймаємо світ локдаунів і закритих кордонів?
Рік коронавірусу, як не парадоксально, зробив людей більш адаптивними. Так, всі ми переживаємо стрес, основними чинниками якого виступають невизначеність і гримуча суміш страхів хвороби й бідності. Проте, ряд індикаторів вказують на те, що в основній своїй масі населення пристосувалося і чекає поліпшення ситуації.
Емоції та стрес
Протягом усього коронавірусного року основними емоціями для міських жителів України залишалася надія і невпевненість. Ця комбінація говорить про те, що, попри хвилювання і наслідки кризи, українці чекають від майбутнього полегшення ситуації. Третьою найбільш вираженою емоцією виступає тривога. Її пік припав на жовтень 2020 року, коли країну накрила перша суттєва хвиля захворюваності та кейси “корони” з'явилися в близькому колі практично кожної сім'ї. Зараз, в травні 2021, зросли надія і радість, як і в травні 2020 року. Крім впливу подієвого контексту це може бути пов'язано з весняним підвищенням настрою і першими теплими днями.
Протягом останнього часу більшість опитаних (81%) відчували сильний або дуже сильний рівень суб'єктивного стресу. Причина йому - не коронавірус сам по собі, але наслідки коронакризи: скорочення доходів і проблеми з роботою. Основними причинами респонденти назвали фінансові труднощі (37%), робочі питання (29%), сімейні відносини (28%), стан власного здоров'я і здоров'я близьких (23%).
Рівень суб'єктивного стресу підвищується на піку кожної хвилі захворюваності та локдауну. Так сталося і у квітні. Як і раніше, у більшому стресі опиняються жінки та молодь - групи, самовідчуття яких сильно залежить від зовнішніх контактів.
Захворюваність і ризики зараження
Динаміка захворюваності говорить про те, що за станом на кінець квітня у 60% респондентів в близькому колі спілкування є люди, які перехворіли на коронавірус. Пікові значення цей показник також демонстрував в жовтні 2020.
У порівнянні з опитуванням за квітень 2020 року, українці на 7% менше бояться захворіти COVID-19 - зараз це 59%. Проте українці стали більше усвідомлювати той факт, що ймовірність зараження COVID-19 - досить висока: у квітні 2020 роки так вважало 35% опитаних, на цей час - 51%.
Страхи
Найбільшим страхом серед респондентів весь рік стабільно залишається страх зараження близьких: у квітні 2020 року - 69%, на цей час - 50%. Другий у рейтингу - страх відсутності відповідної медичної допомоги - 45% і 41%. Майже у два рази менше українці стали боятися погіршення загальної економічної ситуації в країні: 42% і 24%. Водночас виріс страх невизначеності: з 22% до 24%.
Чого ж українці бояться сильніше - коронавірусу або погіршення фінансового становища? Результати показують, що за рік коронавірусу лише двічі страх хвороби переважав - під час першого локдауну 2020 року і на початку жовтня 2020 року, коли захворюваність після літнього затишшя різко злетіла вгору. Проте, квітневий пік захворюваності вже не привів до страху зараження, залишивши економічні проблеми в пріоритеті респондентів.
Вакцинація
Вакцинація все менше лякає респондентів. Частка тих, хто піде вакцинуватися, якщо вже завтра в їхній сімейній лабораторії з'явиться вакцина, зросла з 17% опитаних в лютому до 29% опитаних в квітні.
"Українці в цілому пройшли рік пандемії досить типово. У багатьох країнах, за якими доступні дослідження, спостерігається підвищений рівень стресу, зростаюча готовність вакцинуватися і пріорітезація фінансових проблем для сімей. Проте, страх зараження близьких (насамперед, членів сімей старшого віку) і страх відсутності необхідної медичної допомоги переважають над тривогами про фінансове становище. Очевидно, що питання здоров'я себе та близьких залишаться в пріоритеті сімей на найближчий час", - зазначає CEO & Founder дослідницької компанії Gradus Євгенія Близнюк.
Дослідження було проведене соціологічною компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку. Онлайн-панель Gradus відображає структуру населення міст розміром більше 50 000 жителів у віці 18-60 років за статтю, розміром населеного пункту і регіону. Період проведення поля: 27 квітня 2021 року, розмір вибірки: 1005 респондентів.
За матеріалами прес-релізу
