Головні методи онлайн-шахраїв

За рік інтернет-шахраї вкрали 252 мільйони гривень в українців

Комментарии 1153

Покупки через інтернет здійснюють понад 11 мільйонів українців, з них кожний четвертий робить понад 20 замовлень на рік.[1] Через небувалу популярність онлайн-шопінгу збільшилася й активність онлайн-шахраїв. У 2020 році кіберзлочинцям вдалося вкрасти понад 252 мільйонів гривень[2], а найпопулярнішим методом став обман продавців за допомогою сайтів-підробок.

До Дня безпечного інтернету, який відзначають 9-го лютого, в OLX розповіли про головні методи онлайн-шахраїв та дали поради, як їм протидіяти.

Одночасно зі зростанням популярності онлайн-торгівлі та життя у кіберпросторі активізувалися і шахраї, які масово створювали фальшиві сайти та ошукували людей на гроші. Згідно з останніми дослідження CBR, минулого року 35% опитаних українців стикалися зі зловмисниками під час покупок в інтернеті, а за даними Асоціації ЕМА за допомогою соцінженерії інтернет-шахраї “заробили” 252 млн грн.

Експерти OLX назвали головні методи злочинців:

  • розміщення неіснуючих товарів на платформах та соцмережах (коли жертва надсилає гроші по передоплаті),
  • телефонне шахрайство (коли жертва передає особисті платіжні дані злочинцю, який видає себе за представника банку чи поліції),
  • фішингсайти-підробки (коли жертва переходить за посиланням на шахрайський ресурс та вводить там особисті платіжні дані).

“Близько 78% населення України у віці 16 років та старше (приблизно 25 млн осіб) користується інтернетом[3]. З них приблизно 500 тисяч щодня стикаються з кіберзлочинцями. Наймасовішою схемою шахраїв у 2020 став фішинг — відправлення посилань на сайти-підробки.

Практично у всіх випадках злочинці використовують методи соціальної інженерії: прикидаються продавцями, покупцями та навіть співробітниками банку, а потім застосовують маніпуляцію, щоб жертва сама віддала свої платіжні дані”, — розповів Віктор Нобіуз, керівник відділу бізнес-аналітики OLX Україна.

За статистикою OLX, частка кіберобманів в онлайн-шопінгу з використанням сайтів-підробок становить близько 0,4% від усіх транзакцій. Загалом кількість людей, які потрапили у 2020 році на фішинг під час купівлі чи продажу товарів за даними платформи складає приблизно 20 тисяч осіб. З них 12 369 — 62% — не втратили гроші завдяки уважності, знанням правил та вчасному зверненню до служби підтримки OLX. Кількість тих користувачів, хто віддав особисті дані шахраям та втратив гроші — приблизно 7 700 осіб. Від початку березня і до завершення локдауну шахраї швидко відстежували тенденції попиту населення й розширювали свою діяльність від електроніки до товарів власної гігієни, домашнього побуту та спортивного інвентарю. Під удар, в першу чергу, потрапили люди, які купували онлайн або користувалися сервісами вперше. Найбільша ж кількість таких шахрайських дій була зафіксована у грудні 2020 року, коли українці масово купували товари онлайн напередодні Нового року та січневого локдауну.

Найбільш популярною в останні місяці минулого року була схема із шахрайством проти продавців:

  • псевдопокупець знаходив продавця на онлайн-майданчику;
  • одразу писав у сторонній месенджер, намагався увійти в довіру;
  • надсилав стороннє посилання та переконував за ним перейти (насправді на фішинговий сайт);
  • ділився фейковими правилами роботи сервісу, квапив та навіть тиснув, щоб жертва самостійно ввела свої платіжні дані;
  • отримував від жертви-продавця  на фішинговому сайті CVV-код, баланс та термін дії картки, аби в результаті вивести вкрадені гроші на віртуальний рахунок.

“Щоб навчити українців правил безпеки в інтернеті, ми оголосили 2021 рік “Роком безпеки” та запустили освітній проєкт Онлайн[за]хист. За місяць його роботи отримали понад сотню історій користувачів, які зустрілися з онлайн-шахраями – в середньому по три історії щодня. 80% з них стосуються схеми із шахрайством проти продавців. 70% стосуються фішингових посилань та сайтів-підробок. Найбільш зацікавлена темою кібербезпеки аудиторія 25-34 роки”, — додав Віктор Нобіуз.

Згідно з міжнародними прогнозами[4], частка фінансових угод, зроблених онлайн, тільки зростатиме. Кожна четверта покупка у світі відбуватиметься онлайн. Тому для посилення власної кібербезпеки користувачі мають постійно дотримуватися базових правил:

  • ознайомитися з правилами роботи сервісу та послуг, де запланована купівля/продаж товару;
  • бути уважним до оголошень, онлайн-незнайомців і сторонніх посилань;
  • обговорювати деталі угоди тільки в офіційному чаті онлайн-майданчику;
  • звертати увагу на адресу сайту;
  • не розголошувати платіжні та персональні дані;
  • повідомляти про спроби шахрайства у Кіберполіцію.

Більш детально про правила безпеки та методи шахраїв можна дізнатися на сайті https://safety.olx.ua/.


[1] Дослідження онлайн-торгівлі України від CBR

[2] За даними Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем EMA за 2020 рік

[3] Дослідження онлайн-торгівлі України від CBR

[4] Щорічний прогноз Activate Tech & Media Outlook

За матеріалами прес-релізу

Обсудить с другими читателями:
Погода