Кібербезпека в умовах війни: як встояти на інформаційному фронті

Війна відбувається не лише на фізичному фронті, а й у інформаційному полі. OLX зібрали п’ять схем та варіанти протидії, які стануть у нагоді українцям

Коментарі 2287

1. Фейки. Щохвилини українців оновлюють стрічку новин, щоб дізнатися про ситуацію на фронті та в дипломатичному полі. Тим часом ворог масово розповсюджує фейки про начебто захоплення міст, капітуляцію України, евакуацію місцевих або випускає “героїчну” ведучу з плакатом проти війни. Звичайно, в стрімкому інформаційному потоці пильність іноді притуплюється, а емоції беруть гору.

Як протистояти: читайте лише офіційні та перевірені джерела, а не сумнівні телеграм-канали та пости в соцмережах. Однак майте на увазі, що в умовах воєнного часу навіть надійні медіа та офіційні особи можуть помилятися. Прочитавши важливу новину, дочекайтеся її спростування чи підтвердження. Наочний приклад — новина про руйнування ТЕЦ-6 на Троєщині, яке опублікували на сторінці мера Києва, однак пізніше — спростували інформацію. Запам’ятайте, що часто ворог спеціально поширює негативні повідомлення, щоб деморалізувати населення та посіяти паніку. Отже, якщо не бачите подію на власні очі та не чуєте пряму мову, не вирвану з контексту — довіряйте обережно та не вірте на слово.

2. Діпфейки. Тут уже складніше, адже діпфейк — це підроблене відео, на якому ви бачите публічну особу і чуєте її голос. Так, у Центрі інформаційної безпеки повідомляли, що у мережі може з’явитися відеозвернення Президента Володимира Зеленського про начебто капітуляцію перед Росією. Однак це всього-на-всього технологія машинного навчання, яку можуть використати, щоб заплутати вас і зламати бойовий дух.

Як протистояти: попри, на перший погляд, складність технології, розпізнати діпфейк все ж можливо. Зверніть увагу, що коли перед обличчям героя проходить якийсь предмет, наприклад, рука, то вона спотворюється, «пливе». Крім того, можна помітити неприродній тон і дивну текстуру шкіри, тіні на обличчі, які неправильно падають, забагато чи замало кліпання тощо. А основне — дивіться звернення Президента та високопосадовців лише на офіційних сторінках і пам’ятайте, що Україна за жодних обставин не здаватиметься ворогу та не капітулюватиме, тож будь-які схожі заяви офіційних осіб — однозначно неправдиві.

3. Підробки сайтів та акаунтів офіційних структур. Для дезорієнтації населення з‘являється безліч аналогів сторінок офіційних структур. Так, ви можете натрапити на фейковий акаунт Верховної Ради України в соціальних мережах або підроблений сайт Служби безпеки України.

Як протистояти: якщо йдеться про сторінки в соцмережах, звертайте увагу на те, чи верифікований аккаунт (синя галочка поруч із назвою). Друга можлива зачіпка — невелика кількість підписників та дописів. Що стосується веб-сайтів, то обов‘язково дивіться, чи в адресному рядку браузера відображається символ замочку. Це означає, що сторінка пройшла детальну перевірку та отримала сертифікат безпеки. Додатково сайт можна перевірити через сервіс Whois та дізнатися дату реєстрації/створення, приналежність компанії та інші юридичні дані.

4. Фішингові посилання. Найпоширеніший і найбільш дієвий спосіб інтернет-шахрайства використовують і на кіберфронті. Зловмисники розсилають файли різних форматів — від посилання на сайт до архівованого документу чи медіафайлу. Ви можете отримати несподіваного листа як на електронну пошту, так і в особисті повідомлення в соцмережах чи месенджерах. Ще один, удосконалений метод фішингу — підробка посилань на підпис електронних петицій, як от звернення до НАТО про закриття неба над Україною. Тож важливо навчитися розрізняти достовірні посилання від підроблених.

Як протистояти: перше і головне правило — це не відкривати несподівані посилання та файли. Якщо їх надіслали знайомі вам контакти, уточніть, що саме знаходиться в повідомленні, адже сторінки ваших близьких теж можуть зламати. Що стосується електронних петицій, запам‘ятайте: якщо посилання підозріло довге, або ж, навпаки, скорочене (наприклад, через сервіс bit.ly), ймовірно, це підробка. Уважно читайте адресу сайту. Часто зловмисник підмінює всього одну букву чи символ. Також зверніть увагу, що жодні офіційні установи ніколи не будуть запитувати у вас паролі до особистих сторінок чи персональні/платіжні дані. До речі, більше про фішинг можна почитати на спеціальній платформі Онлайн[за]хист.

5. Заволодіння аккаунтами українців у Telegram. У перші дні війни чимало користувачів Telegram скаржилися, що в налаштуваннях сторінки їм відображало власне місцезнаходження в Москві, Черкеську та інших російських містах. Це все — справа рук ворога, який через українські профілі веде інформаційну війну проти України.

Як протистояти: перевірте, чи ваш аккаунт у Telegram не використовують зловмисники. Зробити це просто: в налаштуваннях подивіться, з якого регіону підключений ваш пристрій. Якщо місцезнаходження телефона чи комп’ютера збігається з реальним, то все в порядку. Щоб знизити ризик злому акаунту, обов’язково підключіть двофакторну аутентифікацію, якщо ви ще досі цього не зробили. Лише налаштувавши двоетапну перевірку при авторизації ви захистите себе від крадіжки профіля. І це стосується акаунтів у всіх соціальних мережах.

За матеріалами пресрелізу

Обговорити з іншими читачами:
Погода