Команда Numo Team розробила дизайн книжки з унікальною обкладинкою кожного примірника в накладі

Вийшла друком книга «Нарбут» — перша книга в Україні, кожний екземпляр якої має унікальну обкладинку, згенеровану алгоритмом.

Комментарии 1231

Дизайн книжки та обкладинки розробила команда Numo Team (Саша Биченко та Олексій Сальников за участю Олега Шедловського та Аліни Бєлової). Книга вийшла у видавництві «Родовід».

Для цього дизайнери створили спеціальний алгоритм, який генерував випадкові композиції з творів Нарбута, що увійшли до книги (це майже 500 зображень). Алгоритмом змінювався набір ілюстрацій, їх кількість, положення та розмір. Після цього найбільш вдалі варіанти дизайнери обирали власноруч. Так вийшло 500 унікальних обкладинок, по одній на кожний екземпляр накладу.

Саша Биченко, дизайнер проєкту:

Оригінальний «Нарбутівський збірник», що його було видано посмертно для вшанування пам’яті митця не зберігся повністю. Вціліли тільки два неповні примірники. Наклад був знищений 33-го року в друкарні — майже всі автори на той момент були репресовані або розстріляні радянською владою. Українська культура в 33 році вже була злочином. Обкладинка збірника теж не збереглася, і якою вона була в оригіналі — можна тільки здогадуватись. Це стало нашою відправною точкою в дизайні обкладинки. 

Друга важлива річ — сьогодні ми майже нічого не знаємо про доробок Нарбута. Так, навіть не зважаючи на те, що він один з найвизначніших українських дизайнерів 20 століття. Остання книга про Нарбута (не рахуючи цьогорічного видання «Абетки» видавця Олександра Савчука) була видана ще в середині 80-х. Звісно, в радянському погляді не акцентувалася увага на національній графічній ідентичності, що її розвивав Нарбут, а  якщо її і торкалися — то в колоніальному дискурсі. Відтак, навіть в 2020 гугляться два-три десятки одних і тих самих знакових (а насправді — розтиражованих) нарбутівських робіт. Розмістивши на обкладинці випадкові комбінації відомих та рідкісних робіт, ми хоч трохи руйнуємо цю стіну при одному тільки погляді на книжкову вітрину.

Олексій Сальников, дизайнер проєкту:

Звісно, підступаючи до складної та часом болючої теми української візуальної ідентичності, ми не могли не думати, якою візуальною мовою ми маємо говорити про історію. Ми пам’ятаємо минуле, але живемо сьогодні, і націлені у майбутнє, тож вважаємо, що стилізація та імітація історичного стилю тільки завадить схопити головне, що є в книжці — а це і є сам Нарбут та його надбання. Разом з редактором книги Богданом Завітієм ми пройшли важливий шлях від наміру буквального репринту збірника до відтворення його духу та змісту сучасними засобами.

Також ми багато розмірковували над тим, якою може бути книга, як найбільш консервативний і одночасно надійний формат збереження інформації, у часи цифрової уваги, постправди, рухливих ідентичностей і гібридної війни, коли головним медіа став смартфон. Тому саме таке дизайн-рішення з плинною формою, але єдиним меседжем здалося нам точним і правильним.

За матеріалами прес-релізу

Обсудить с другими читателями:
Effie
Погода