КСВ як невідʼємна складова бізнесу
Напрямок корпоративної соціальної відповідальності почав активно розвиватися в Україні задовго до повномасштабного вторгнення. В останньому великому дослідженні CSR Ukraine, станом на 2018 рік 83 % компаній впроваджували політику КСВ, 25 % з них — систематично виділяли кошти на соціальні проєкти. Цей показник усе ще був значно меншим, ніж в європейських країнах, де напрямком КСВ опікуються 90–95 % компаній, але однозначно в нашій країні спостерігалась позитивна динаміка.
З початком повномасштабної війни більшість українських компаній переглянули підхід до корпоративної соціальної відповідальності та змістили акцент на допомогу армії та людям, постраждалим від війни.
Кандидатам наразі важливо, щоб компанія, в якій вони збираються працювати, мала активну громадянську позицію, допомагала країні в боротьбі з агресором і мала стратегію підтримки співробітників у критичній ситуації. Тому на співбесідах тепер цікавляться, що робить компанія у напрямку КСВ, і таким чином розуміють для себе, чи збігаються цінності з майбутнім роботодавцем.
Як обрати напрям КСВ
Корпоративна соціальна відповідальність починається з ідеї та місії, яку хочуть транслювати люди. Зазвичай ініціатива надходить від фаундерів або формується, відштовхуючись від діяльності компанії.
КСВ — це перш за все про емоції та людські цінності. Відповідно, напрям діяльності варто обирати, виходячи з того, що особисто вас турбує: адресне фінансування лікування дітей, допомога притулкам тварин, підтримка літніх людей тощо.
Також важливо, щоб напрям КСВ збігався зі сферою діяльності компанії, оскільки загалом КСВ — це про соціальну позицію компанії чи бренду. Цю позицію транслюють як всередині компанії для співробітників, так і зовні — в піар-комунікаціях і маркетингу. Сучасні компанії мають показувати, що вони не лише заробляють гроші, але й прагнуть зробити цей світ кращим.
Якщо розглянути приклад всесвітньо відомих брендів, то для них КСВ є частиною комунікації, вона вшита в їхній tone of voice. І це саме те, що робить їх брендом і закохує в них клієнтів. Сьогодні у великих міжнародних компаніях все частіше КСВ є напрямком, який глибоко інтегровано в бізнес модель компанії, ефективність якої можливо виміряти у довгостроковій перспективі.
Як приклад розглянемо автомобільний бізнес. Машини викидають багато шкідливого газу в атмосферу, тому переважна більшість автомобільних компаній беруть фокус на зовнішнє середовище та спрямовують діяльність на зменшення викидів. Ще одна проблема, повʼязана з автомобілями — це безпека на дорозі, тому компанії вкладають великі інвестиції у розробку інноваційних технологій, які спрямовані на те, щоб зробити їхній продукт максимально безпечним та автоматизованим. Ще один з напрямків – розвиток інфрастуктури та забезпечення супровідних необхідних матеріалів, таких як, наприклад, світловідбиваючий одяг, дорожні знаки, курси для пішоходів тощо.
Як адаптувати КСВ в умовах повномасштабної війни
Корпоративна соціальна відповідальність завжди має великий вплив на репутацію компанії. Та під час війни потрібно внести певні корективи в цю політику. Серед прикладів того, як адаптується бізнес в нових умовах, можна виокремити такі:
- розробити бізнес-стратегію з урахуванням сталої допомоги армії
- приділити увагу системного підходу до волонтерства
- включити в комплекс заходів психологічну підтримку співробітників
- співпрацювати з громадами та фондами на постійній основі
- ініціювати проєкти, спрямовані на посилення безпеки, післявоєнної відбудови тощо.
Співпраця з іншими компаніями в напрямку КСВ
Колаборація — це завжди посилення потенціалу соціальної кампанії: як ресурсного, так і медійного. Тому, якщо вам на думку спала чудова ідея, яку можна реалізувати в межах КСВ, рекомендую залучати до ініціативи партнерів.
На території соціальних проєктів немає місце конкуренції, тут усі партнери, які обʼєднуються заради доброї мети.
Як приклад можна згадати давнішню, але потужну кампанію найзапекліших ворогів McDonalds і Burger King. У 2017 році McDonalds в Аргентині запустив благодійну акцію, в межах якої передавав увесь прибуток від продажу Big Mac на підтримку онкохворих дітей. У той день Burger King оголосив «день без Whopper» і прибрав цей бургер з меню, щоб збільшити продажі свого конкурента.
КСВ як стимул для команди
Люди — соціальні створіння й більшості з них важливо бути частиною комʼюніті. Якою б класною не була компанія і як би багато грошей вона не платила, співробітник все одно може звільнитися, якщо не відчуває метчу по цінностях. А коли компанія розуміє, що зарплата — це далеко не ключовий момент, який забезпечує лояльність співробітників, тоді вона починає інвестувати в цінності, у звʼязок між людьми — тобто розвивати напрямок корпоративної соціальної відповідальності.
Наприклад, FAANG-компанії. У них дуже розвинена соціальна складова, вони вибудовують звʼязки зі співробітниками таким чином, що люди мріють у них працювати і хочуть бути дотичними до соціальних інтервенцій. Чому? Тому що всім приємне відчуття причетності, коли своєю діяльністю ти робиш цей світ кращим.
Короткострокові чи довгострокові проєкти?
Тут багато залежить саме від обраного напрямку діяльності.
Перевага короткострокових проєктів у тому, що результат можна побачити майже одразу. Наприклад, профінансували закупівлю автівок для медиків на фронт — і вони одразу вирушають в роботу.
Ще до переваг короткострокових проєктів можна віднести їхню гнучкість та, як правило, легший шлях в реалізації.
Але якщо ми говоримо про фундаментальні речі, такі, як інвестиції у безпекові рішення чи відбудова пошкоджених будівель — тут неможливо вирішити проблему швидко. Тут має місце залучення держави, партнерів, громад тощо. Це кропітка праця, час і великі ресурси. Однак у цьому випадку ти працюєш у стратегічному ключі. Тому великим компаніям я б рекомендувала фокусуватися саме на таких ініціативах, адже в них є ресурси саме для системної допомоги.
Інноваційні укриття для студентів — як КСВ проєкт компанії CLUST
Ми в CLUST вирішили піти шляхом довгострокової допомоги і обрали для себе як напрямок впровадження сучасних безпекових рішень у вищих навчальних закладах України.
Чому саме цей напрямок? Нас завжди турбувало питання освіти і в межах нашого венчур білдера ми розвиваємо EdTech-бізнеси. Ми хотіли зробити свій внесок в безперервний освітній процес під час війни, тому вирішили реорганізувати бомбосховища на базі університетів і перетворити їх на безпечні освітні хаби. Так виникла ідея створити smart shelter CLUST SPACE.
Перше інноваційне укриття CLUST SPACE ми реалізовуємо спільно з КПІ ім. І. Сікорського та дизайн-студією з Peker&Partners із залученням студентів КНУБА. Наразі ми знаходимось на стадії підготовки до будівельних робіт та пошуку потенційних партнерів, які розділяють відповідні цінності та мету проєкту.
