Що насправді показує Індекс Бігмаку?

Зміцнення гривні сприяло появі багатьох дискусій: страждає конкурентоспроможність України через міцний курс? Відповідь в Індексі.

Комментарии 1048
Нещодавно The Economist оприлюднив нові оцінки так званого Індексу бігмаку. Видання розраховує обмінні курси, за яких ціни на типовий бургер з McDonald's у доларовому еквіваленті були б однаковими в різних країнах. На початок 2020 року такий курс для України складає 10,05 гривень за грошову одиницю США.

Бігмак в українських ресторанах швидкого харчування коштував 57 гривень, а у Сполучених Штатах – $5,67. Тобто при фактичному обмінному курсі 24 грн/$ виходить, що ціна бігмаку в Україні становить 42% від ціни у США.

Індекс бігмаку дозволяє краще зрозуміти такий економічний індикатор, як реальний обмінний курс – ключовий показник для оцінки конкурентоздатності зовнішньої торгівлі. Номінальний курс показує, скільки одиниць однієї валюти можна купити за одиницю іншої. Натомість, реальний обмінний курс демонструє відношення між цінами на товари в різних країнах. Тож згідно з індексом бігмаку, реальний обмінний курс гривні до долара складає 42%.

Індекс бігмаку – це не тільки про обмінний курс. 

Зазвичай, реальний курс розраховують для типових споживчих кошиків. Бігмак якраз є таким репрезентативним кошиком, до якого входять інгредієнти бургера (овочі, м'ясо, сир, хліб) та послуги (ресторан, торгівля, логістика). Бігмак можна купити у 120 країнах світу, і його складові інгредієнти майже всюди однакові. Більш того, вони стандартизовані і у більшість країн імпортуються.

Без урахування затрат на транспортування, вартість інгредієнтів є однаковою для усіх.

Водночас ціни на бігмак суттєво відрізняються у різних країнах. У них закладається вартість факторів виробництва, які не можна перевезти через кордон, насамперед праці та оренди приміщень. Ресторани McDonald's конкурують за працівників та приміщення з іншими учасниками ринку. Тож вартість праці та оренди залежить від продуктивності виробництва в середньому по країні – фактично тієї доданої вартості, яку виробляє один працівник на квадратний метр приміщення. Мірилом продуктивності може виступати ВВП на особу.

Індекс бігмаку наочно демонструє як обмінний курс залежить від стану економіки. Хоча ця демонстрація є спрощеною, оскільки зміни ціни одного гамбургера не відображають динаміку усіх цін у країні. До того ж ВВП на особу не є універсальною мірою усіх структурних характеристик економіки.

Звернемося до аналізу останніх даних. Бігмак у США є дорожчим, ніж у більшості країн світу. Сполучені Штати також мають один з найвищих показників ВВП на особу. Економіка може дозволити собі міцніший реальний обмінний курс зі зростанням продуктивності виробництва.

Лінійний тренд демонструє, що скорочення різниці з ВВП між Україною та США на один відсотковий пункт узгоджується зі зміцненням реального обмінного курсу на 0,4 в.п. Зростання ВВП на особу та одночасне зміцнення реального обмінного курсу економісти називають реальною конвергенцією.

Ціна бігмаку та розмір ВВП на особу, у відсотках до відповідника в США
Джерела: The Economist, Міжнародний валютний фонд, розрахунки автора
Джерела: The Economist, Міжнародний валютний фонд, розрахунки автора
З реальною конвергенцією економіки України посилюватиметься наша позиція в рейтингу за індексом бігмаку. Простіше кажучи, бургер ставатиме дорожче в доларовому еквіваленті. Це відбуватиметься за рахунок збільшення його ціни в гривнях, або зміцнення номінального курсу гривні до долара, або за рахунок дії обох факторів.

Коригувати відносний вплив цих факторів здатна монетарна політика. Низька та стабільна інфляція дозволяє перенести ефект реальної конвергенції на номінальний обмінний курс.

Цікаво, що реальний курс може залишатись відносно слабким по відношенню до долара США, проте бути переоціненим відносно рівня продуктивності виробництва у країні. На графіку яскравим прикладом виступає Бразилія. Бігмак у самих Сполучених Штатах виявляється теж дещо задорогим. А от в Україні, навпаки, валюта не дотягує до рівноваги. Тож лінійний тренд пояснює не всі відмінності у реальних обмінних курсах різних країн.

Найдорожчою гривня була у 2007 роціРеальна конвергенція відбувається, якщо ВВП на особу в країнах, що розвиваються, зростає швидше ніж в розвинених країнах. За таких умов зближуються рівні продуктивності виробництва, зайнятість та доходи. Зменшуються відмінності у стандартах життя.

Реальна конвергенція не є гарантованим економічним явищем. Навпаки, часто розриви у рівнях доходів розширюються. Здатність економіки наздоганяти своїх розвиненіших партнерів залежить від спроможності абсорбувати нові технології, приваблювати іноземний капітал та інтегруватись у світові ринки.

Індекс бігмаку дозволяє зробити цікаві висновки щодо купівельної спроможності української валюти. Зокрема, гривня була найбільше переоцінена у цьому столітті в 2007 році. Пік недооцінки припав на ультракризовий 2014-й. Після того валюта залишається недооціненою відносно продуктивності праці, але останні три року поступово наближується до рівноважного рівня. Там, до речі, обмінний курс знаходився у 2008–2013 роках.

Зміни індексу бігмаку в Україні
Джерела: The Economist, Міжнародний валютний фонд, розрахунки автора
Джерела: The Economist, Міжнародний валютний фонд, розрахунки автора
У 2002–2007 роках світова економіка швидко зростала, що підживлювало попит на сировинні товари. Країни, орієнтовані на експорт сировини, а серед них і Україна, відчували приплив іноземних інвестицій та збільшення доходів. Експансивна економічна політика стимулювала перегрів економіки та зростання зарплат темпами, які значно перевищували швидкість зростання продуктивності.

Перегрів поглиблювався стрімким розвитком споживчого кредитування, в тому числі у валюті. Ціни по всій економіці зростали. Реальний обмінний курс посилювався, що робило несировинні галузі виробництва менш конкурентоспроможними. Власна промисловість розвивалася слабко, а зростаючі споживчі потреби задовольнялися за рахунок імпорту.

У 2007 році луснула бульбашка на ринку нерухомості в США. Фінансова криза швидко розповсюдилась на світову економіку та вилилась у глобальну рецесію 2008–2009 років. Попит на сировинних ринках провалився. Це завдало сильного удару економіці України. Розмір нашого експорту, а з ним і всього ВВП знизився, відбувся відплив іноземного капіталу. Гривня девальвувала і реальний обмінний курс скоригувався до рівноважного рівня.

У 2010–2011 роках українська економіка поступово відновлювалась на тлі слабкого зростання торговельних партнерів. У 2012–2013 роках регрес у реформах та погіршення бізнес-клімату фактично зупинили реальну конвергенцію України.

У 2014–2015 роках Україна переживала потрійну кризу, так званий "ідеальний шторм". По-перше, макроекономічна криза була спричинена російською агресією, військовим конфліктом та втратою територій. Відбулося різке падіння експорту, економіка впала у жорстку рецесію. По-друге, зниження експортного потенціалу, виклики для суверенітету держави і великий дефіцит публічних фінансів створили валютну кризу. Низька довіра до гривні посилювала девальвацію, яка призвела до стрімкої інфляції. По-третє, панічне вилучення банківських вкладів збіглося зі зростанням простроченої заборгованості. Це оголило згубне корпоративне управління багатьох банків, викликало банківську кризу та зупинило подальше кредитування економіки. Три компоненти кризи посилювали одна одну.

У 2016–2019 роках Україна відновлюється після кризи. Економіка стабільно зростає, однак залишається доволі залежною від ситуації на світових сировинних ринках. Зберігаються ризики, пов'язані з ескалацією військового конфлікту на сході країни.

У 2019 році відбувся приплив портфельних інвестицій нерезидентів у гривневі облігації внутрішньої державної позики України. Надходження капіталу відображало покращення інвестиційних настроїв та привабливі дохідності гривневих цінних паперів. Високому попиту сприяло налагодження зв'язку із міжнародним майданчиком для торгівлі цінними паперами (депозитарієм) Clearstream. 2019-й також відзначився рекордним урожаєм на тлі зростаючої продуктивності сільського господарства. Обидва фактори сприяли притоку іноземної валюти та відповідному зміцненню гривні.

За 2019 рік ціна бігмаку зросла з 54 до 57 гривень, тобто на 5,6% (загальна споживча інфляція у 2019 році склала 4,1%). У той же час гривня зміцнилась до долара на 17%. Мінливе зовнішнє середовище здатне згодом відправити наш реальний обмінний курс у новий виток навколо рівноважного рівня. Вирватись із руху по колу можна за допомогою зростаючої продуктивності та стабільного розвитку усіх секторів економіки.

Наш реальний обмінний курс поступово наближається до свого зумовленого продуктивністю рівня. При поточному розмірі ВВП на особу (3600 доларів) такий рівень є близьким 51%. Висновки для номінального курсу можуть варіюватись в залежності від гривневої ціни бігмаку. Уже після публікації свіжих розрахунків індексу бігмак в Україні подорожчав до 59 гривень. За такої ціни бургера номінальний обмінний курс мав би складати 20,40 грн/$.

Отже, ціна бургера здатна багато розказати про економічний розвиток країни. Навіть у спрощеному вигляді індекс бігмаку насправді демонструє як реальний обмінний курс зміцнюється зі зростанням продуктивності виробництва у країні.

На прикладі України можна побачити, як реальний обмінний курс після непов'язаних з продуктивністю коливань прямує до свого рівноважного рівня протягом декількох років. Монетарна політика здатна лише перерозподіляти ефекти реальної зміни вартості гривні між споживчою інфляцією та коливаннями номінального обмінного курсу.

За матеріалами https://finance.liga.net
Обсудить с другими читателями:
Погода