Трохи термінології
Спекулятивні знання (від лат. Speculatio — спостерігаю, споглядаю) — це той тип знання, в основі якого лежить метафізика, і що спрямований на осмислення граничних підстав духовно-практичного освоєння світу.
ШТА?
Спекулятивний підхід — образ мислення і дії, розрахований на досягнення дотичних миттєвих цілей, які, на перший погляд, можуть виглядати дуже привабливо.
ШТААА?
Як зробити у дизайні щось таке, що буде ставити питання всьому суспільству, а не тільки собі? Як створити нову концепцію без старих дріжджів?
Спекулятивний дизайн є найважливішим трендом галузі в останні роки. Однак загалом довкола цього терміну крутилися дизайн-підходи в архітектурі доволі довго. Тобто власне підхід не є новим. Це дизайн, який моделює можливі сценарії майбутнього. Ставить звичні речі під сумнів і шукає у рішеннях відповідей на питання «Щоб що?», «Чому так?» Шлях у майбутнє — це багато разів питати, що таке сьогодення. Again, again and again.
Така методологія допомагає розробити моделі майбутнього для будь-чого — від окремого завдання до бізнесу — та побачити незвичайне, масштабувати й адаптувати під ваші цілі. Новий кут зору приводить нас до несподіваних відкриттів. Тут головне розуміти, що спекулятивний дизайн найчастіше вибирає найреалістичніші рішення для людства. Тобто, є ймовірність, що всі химерні концепції та ідеї вже завтра не будуть виглядати так дивно, як сьогодні.
Чому це стало модним
Нам знадобилося доволі багато часу, щоби звикнути до того, що дизайнер — не митець, а дизайн має не прикрашати, а вирішувати проблеми. Проблеми, які є актуальними тут і зараз. Немає лідів? Давайте оновимо рекламну кампанію. Немає відчуття бренда? Давайте створимо бренд-платформу. Хочеться підвищувати впізнаваність бренда? Давайте створимо йому тік-ток. Усе це — точкові проблеми, які вирішує дизайн у зв'язці з креативом і SMM. Це практичні рішення повсякденного життя. Залежність творчості від задачі.
Однак тепер цього недостатньо. Тому ми пробуємо моделювати майбутнє. Для цього ставимо дивні питання. А що, якщо ми відмовимося від використання одягу? Що буде, якщо створити рукавиці, які самі писатимуть те, про що ми щойно подумали? А що, якщо наші оселі будуть на Марсі? Звучить хвилююче і неочевидно. Утім, чи могли ми подумати ще 10 років тому, що існуватиме безпілотник, який має швидкість майже у 10 разів більшу за швидкість звуку?
Тому спекулятивний дизайн змушує креаторів подумати над глобальними проблемами (найчастіше у сферах етики, культури, соціальних та політичних загроз) і зрозуміти, з чим саме може зіткнутися суспільство у майбутньому. Це дозволяє зробити світ майбутнього кращим. Цей такий собі трендвотчінг у глобальному сенсі. Ціль спекулятивного дизайну — створювати продукти, які відповідають на питання: «А що, якщо…?».
Працюючи над такими проєктами, дизайнери отримують повну свободу творчості. Це постійні знахідки нових рішень, політ уяви.
Батьками цього напряму у дизайні є Ентоні Данн і Фіона Ребі — професори і автори книги «Спекулятивний світ». Вони запевняють нас, що, думаючи про перспективи, ми робимо реальність більш гнучкою. Машини на сонячних батареях, штучні дощові хмари, розумні гаджети — це реалістичні сценарії майбутнього.
Однак найчастіше спекулятивний дизайн лишається ідеєю на папері, або у кращому випадку — чимось надрукованим на 3D-принтері, але це можливість дивитися на ікс кроків вперед і створювати краще майбутнє. Уявіть, яке задоволення презентувати власний прототип фабрики штучних хмар? Тому велкам ту занурення у світ спекулятивного дизайну.
Його головна ідея — не лише припустити, як могло би бути, а запропонувати, як має бути.
