Тема музейного брендингу надзвичайно актуальна та багатошарова. У Музеї Ханенків до цього йшли декілька років. Тут зберігається найбільша колекція світового мистецтва в Україні, що була зібрана київськими меценатами Богданом та Варварою Ханенками. А отже, важливо було не лише створити новий візуальний образ музею, що «говорив» би про Музей сьогоднішній і завтрашній, а й відобразити його історію і дух. Це непросте завдання Музей реалізував разом з командою школи Projector.
Катерина Чуєва, директорка Музею Ханенків: Нова айдентика — це не лише про новий логотип і корпоративні кольори, замовлені дизайнеру. Це початок руху від того «хто ми є і де ми є» сьогодні до того, «ким і де ми хочемо бути завтра», що ми хочемо сказати світу і який спосіб взаємодії з ним пропонуємо. Тобто айдентика — це також про місію, візію, стратегію і брендинг. А оскільки ми самі постійно вчимося — то нам було надзвичайно цікаво осмислено пройти цей шлях до себе сьогоднішніх і намітити маршрут у майбутнє разом зі школою Projector, і тепер — поділитися цим досвідом з вами.
Олександр Трегуб, керівник та співзасновник Projector Creative & Tech School, куратор курсу Visual Communications Professium: Ми в Projector віримо, що дизайнер може прийти і щось змінити в Києві, щоб всі ми жили в кращому і зручнішому місті. Можливість покращити улюблений київський музей — це справжня дизайнерська мрія.
Айдентика
Проєкт айдентики для Музею Ханенків студенти виконували в рамках блоку «Дослідження» на річному курсі з візуальних комунікацій. Групу поділили на чотири різні команди, кожна з яких отримала ментора ззовні. Менторами цієї команди стали співзасновники та дизайн-директори Spiilka Design Büro Володимир Смірнов та Анастасія Жеребецька.
Олександр Трегуб: Перед студентами стояло кілька проблем, які потребували рішення: це і збільшити відвідуваність музею та впізнаваність бренду, і зробити його комфортнішим всередині, покращити комунікацію, в тому числі з іноземними туристами.
Анастасія Жеребецька, співзасновниця Spiilka Design Buro, кураторка проєкту: Ми спрацювалися швидко, бо студенти були відкритими, до всього ставилися з гумором, класно придумували. Зі свого боку ми познайомили їх зі своїм процесом побудови айдентики: як правильно думати і в який бік дивитися, щоб фонтан креативу мав певний вектор. У всьому іншому допомагали точково – включалися, коли була потрібна допомога, а стороннім артдиректорським оком підказували, де порухати елемент, де стоншити або «добавити жирку».
Кольори підказав сам інтер’єр музею. Бордовий символізує Схід, а блакитний — Захід. Також ми підібрали компліментарні кольори, щоб урізноманітнити макети.
При виборі шрифту у нас були обмеження. Шрифт повинен був бути інклюзивним, легко читатися і мати кирилицю в наборі. Ці обмеження могли зробити стиль занадто сухим, тому ми доповнили основний шрифт елегантним курсивом, який використовуємо тільки для написання дат і цін.
Фірмовиим візуальним прийомом нової айдентики стала рамка. Вона символізує дві колекції, яку об’єднують маленькі двері. Як і в самому музеї. Вона допомагає забрендувати будь-який носій, і з часом, навіть без логотипу, люди будуть розуміти — це Музей Ханенків.
Олександр Трегуб: Ми мали крутий досвід спілкування з командою — в чомусь ми навчили їх, але ще більше навчилися самі.
Музей Ханенків — це історія подружнього життя Богдана та Варвари, їхнього будинку та спільного захоплення мистецтвом. Це два світи, об’єднані під одним дахом: Захід та Схід, Європа та Азія, Богоматір та Будда. І, насамкінець, це минуле та сучасність. «Сучасний музей класичного мистецтва», як говорять про себе самі музейники.
