Одинадцятий CREATIVE EXPRESS або чому не варто «фарбувати губи свині помадою»

Creative Express – це освітня програма, організована європейським клубом ADC*E та розроблена для професійної підготовки молодих креаторів. Щороку учасники працюють разом над одним реальним брифом.

Коментарі 1857

Одинадцятий Creative Express був присвячений святкуванню 700-річчя Вільнюса. Цього року від українського клубу ADC*UA участь у події взяла Олена Данильченко, молодший копірайтер Leo Burnett Ukraine. Олена поділилась враженнями від події.  

Спершу декілька цифр: 32 учасники, 16 країн Європи, 10 команд, 1 бриф. Так, нас поділили на 10 команд. У кожній команді обов’язково мали бути 1 копірайтер і 1 дизайнер або артдиректор. Кожній групі призначали свого ментора, який допомагав протягом всього процесу створення ідеї. 

Загалом емоцій дуже багато. Враження від поїздки виключно позитивні. Але можу виокремити декілька важливих моментів, які я для себе визначила: 

Коли комунікація між учасниками важливіша за бриф. Три дні програми Creative Express дійсно були дуже насиченими та цікавими. Ми працювали над брифом, штормили ідеї, шукали додаткову інформацію, читали історію Вільнюса, навіть розбиралися у тонкощах 3D моделювання (таку вже ідею обрали)). Однак, на таких зустрічах найцікавіше відбувається після завершення обговорення брифу, при особистому спілкуванні. Ми обговорювали специфіку роботи окремих агентств та креативної індустрії в різних країнах. Так, знайомство з міжнародними колегами та подальша комунікація з ними – найцінніше, що можна отримати на міжнародних проєктах. 

Йдіть туди, де вам страшно. Звісно, ці три дні були наповнені безліччю позитивних моментів. Нові знайомства, нове місто, цікаві дискусії та обговорення. Але! Ці три дні були найбільш стресовими для мене у професійному плані за останній місяць. До речі, мої колеги по команді відчували те ж саме. Потрібна ідея, яка сподобається усім… На пошук та обрання ідеї у нас 1,5 дня… Презентацію треба надіслати до 15:00… Яка команда презентує свою ідею наступною дізнаємося перед самим виступом… Крос-культурні особливості роботи учасників… Але! Мій поінт у тому, що саме такі ситуації/програми гартують твій професіоналізм. Так, невідомість, стрес і страх… Але вкотре переконуюсь: після цього стаєш сильнішою. 

Конкурентоспроможність учасників залежала від конкурентоспроможності їхньої агенції. Іншими словами, якість ідей/професіоналізм учасника прямопропорційно залежали від назви агентства, в якому він працює. Особисто мій інсайт був у тому, що більш важливо, з якого ти агентства, ніж з якої країни. Багато учасників було з відомих міжнародних агентств, наприклад, Ogilvy, McCann, Leo Burnett, і це відчувалося вже на етапі обговорення ідей. Також були учасники з відомих локальних агенцій або дизайн-студій, які проявляли себе краще на етапі екзек’юшену. 

Брейнштормінг під сумнівом. Ніколи не думала, що таке скажу, але брейнштормінг як колективний метод генерування ідей сьогодні для мене під великим питанням. Креатори знають його як один із найбільш популярних методів у нашій індустрії. Але в мене почали виникати сумніви щодо його результативності. Особливо якщо у вас інтернаціональна команда. Ви швидко кидаєтесь словами, типу «ідеями» – першими, які спадуть вам на думку. Але їх не можна навіть ідеями повністю назвати, бо ви не продумали їх до кінця, не відповіли собі на всі запитання… Ви вже їх озвучили, значить, випустили, не продумавши аргументування та не додумавши всі деталі. І що відбувається потім? Учасники почули «швидкі слова», що брейнштормінг називає ідеями, навряд чи зрозуміли одразу або не зрозуміли взагалі. І це все. Вашу ідею за вас ніхто не буде «докручувати». Можливо, в неї би був потенціал, а, можливо, й ні. В будь-якому випадку про це ніхто не дізнається, бо вже лунають інші «швидкі ідеї і слова». Щось на кшталт фаст-фуду – тільки тут фаст-ідеї і фаст-слова. Такі вже правила брейнштормінгу. 

Не варто фарбувати губи свиней помадою. Так називалась розповідь однієї з наших менторок. Це історія про її клієнта – банк з не найкращими послугами на ринку. Керівництво банку не хотіло ні змінювати підхід до бізнесу, ні переглянути стратегію роботи. Однак креатори розуміли, що з існуючим набором та якістю послуг банку лідером ринку стати неможливо. Тому у своїх рекламних кампаніях вони були вимушені «фарбувати губи свиней помадою». В оригіналі це звучить так: to put lipstick on a pig. Суть цієї фрази: якщо немає за що любити продукт/послугу, то не варто в рекламі її прикрашати. У деякому сенсі цей вислів був про наш бриф також. Про це нас попередили одразу. Але, навіть якщо бренд не має особливих переваг, то у цьому може бути своя специфіка. Головне – її побачити. 

Підтримка Литви – щось неймовірне! По дорозі від автовокзалу Вільнюсу до мого готелю я рахувала українські прапори на вулицях, але через деякий час я зупинилася на цифрі 50 і зрозуміла, що то марна справа. Українські стяги тут всюди – на балконах, у кав’ярнях та офісах, на білбордах і сітілайтах… Інколи в мене було відчуття, що я вдома. Я ще раз переконалася, що 25 годин дороги з Києва до Вільнюса через Варшаву були того варті. 

Ось такі моменти я взяла собі на замітку. Це дійсно крута можливість для молодих креаторів розвиватися та зустріти «своїх». Дякую ADC*E та ADC*UA за цю ініціативу! Дуже круто, що клуб надає різні можливості саме для молоді. Також дякую рекламній школі The Atomic Garden Vilnius за організацію, екскурсії та знайомство з чудовим містом. Приймайте креативні челенджі та йдіть туди, де страшно!

sostav.ua
Обговорити з іншими читачами:
Погода