Postmen створив проєкт, що дає можливість вшанувати кожну з мільйонів жертв Голодомору

Музей Голодомору спільно з digital-агенцією Postmen запустили краудфандингову платформу «Зерна правди» для відновлення пам’яті про кожну людину, зморену штучним голодом у 1932-1933 роках.

Комментарии 1180

Людське життя, як пшенична зернина, унікальне і неповторне. Та протягом довгих років панування радянської влади на території України, комуністичний режим робив усе, щоб знівелювати цінність особистості. Саме тому новий проєкт Музею Голодомору «Зерна правди» спрямований для повернення правди українцям та цілому світу. Це благодійна платформа, де кожен може зробити внесок і долучитись до творення Музею.

Головна ідея була розроблена у співпраці із цифровою агенцією Postmen. Її засновник та виконавчий директор Ярослав Ведмідь згадує про старт цієї співпраці: «Починаючи роботу з Музеєм Голодомору, ми розуміли, що хочемо не просто запустити фандрейзинг-кампанію на створення Музею, але й створити краудсорсинг платформу, яка б дозволила збирати, синхронізувати та верифікувати чисельні дані і свідчення щодо Голодомору».

Таке усвідомлення привело до основи проєкту: кожна пожертва буде відроджувати пам’ять про одну жертву. Тож перед командою Postmen одразу постало запитання, що може стати символом людського життя у контексті трагедії Голодомору? Відповідь криється у сутності радянського злочину, а саме у примусовій конфіскації врожаю зернових в селян з метою геноциду українського народу. 

Кожне згублене людське життя — це втрачені покоління. Це зернина, якій не судилося дати продовження. «Ми хочемо проростити ці зерна — дати їм життя у нашій пам’яті. Під час проєкту ми творимо динамічну айдентику з мільйонів унікальних зернин, як логотипу і як центрального символу. Унікальність зернин досягається завдяки відбиткам — принтам. Як і людина, що має свій унікальний генетичний код», — розповідає Ярослав.

У цифровій агенції Postmen також описують процес створення ключового візуального зображення. Арт-директорка та розробниця айдентики Ірина Павлова зазначає: «Форма зерна з'явилась після переосмислення і роботи як з ботанічними зображеннями, так і символом зерна, що використовувався ще у трипільській культурі і навіть в сучасному мистецтві». Основними кольорами кампанії є чорний і білий, що підсилює історичний та меморіальний контекст. А для акцентних елементів використано додатковий пшеничний колір.Текстова частина виконана гротескним шрифтом — e-Ukraine.

«Проростають» зерна правди на онлайн-платформі, над розробкою якої працювала компанія SoftServe. Благодійник/благодійниця, здійснивши свій внесок для створення експозиції музею, проливає світло на правду та відроджує пам’ять про конкретну людину. Зокрема, після передачі благодійних коштів на екрані з’являється графічно промальована зернина та інформація про ім’я, місце проживання, соціальне становище і професію однієї із жертв Голодомору.

Для цього було оцифровано «Національну книгу пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні», яка містить верифіковану архівами інформацію про 900 тисяч жертв. Місія музею — знайти та вписати у цю книгу інші імена. У наступних версіях платформи будуть додані нові джерела даних про загиблих, а також створено механізм їхньої синхронізації з книгою пам’яті. В агенції Postmen також діляться ідеями про майбутнє наповнення платформи:  «Надалі ми плануємо створити для користувачів можливість завантажувати на платформу свідчення про загиблих і додавати матеріали: фото, відео, тексти й інші медіа. Все це, зрештою, створить багатошарову і обширну платформу, яка надасть і візуалізує всі наявні дані щодо жертв Голодомору».

Цільова сума фандрейзингової кампанії — 60 мільйонів доларів (за нинішнім курсом — близько 1,7 млрд грн). Це амбітна мета, яка потребує об’єднання навколо цієї ініціативи держави, українців всього світу, бізнесу і духовних лідерів. 

За даними масштабного дослідження агенції Postmen, 60% респондентів вважають благодійний внесок прийнятним способом підтримати Музей Голодомору. Якщо 7 мільйонів людей здійснить благодійний внесок на суму 250 грн (*сума благодійного внеску для Музею Голодомору, яка виглядає для респондентів дослідження   Postmen обґрунтованою), то фандрейзингова мета платформи буде досягнутою. А разом із нею проростуть зерна правди більше семи мільйонів українських життів. Та варто пам’ятати: важлива не сума пожертви, а ваша участь у гідному вшануванні пам’яті невинних жертв Голодомору.

Нагадаємо, що будівництво музейно-меморіального комплексу Музей Голодомору в Україні розпочалось у 2008 році. У цей час зведено першу чергу проєкту — Меморіал жертв Голодомору. У 2010 році після приходу до влади Віктора Януковича будівництво Музею було призупинено. Процес зведення вдалось відновити лише у 2016 році — тоді ж розпочалося затвердження проєкту будівництва 2-ї черги.

За матеріалами прес-релізу
Обсудить с другими читателями:
Погода