Рада у першому читанні ухвалила скандальний законопроєкт Про медіа

Верховна Рада на засіданні у вівторок, 30 серпня, ухвалила в першому читанні законопроєкт Про медіа № 2693-д.

Коментарі 881
Ухвалення цього закону є необхідним кроком для вступу України в ЄС. Водночас деякі депутати та активісти заявляють, що він містить послаблень для російськомовної медіаіндустрії.

Як повідомляє нардеп від фракції Голос Ярослав Железняк, за проєкт закону віддали свої голоси 233 народних депутати.

Слуга народу — 179
Батьківщина — 6
Платформа за життя та мир (колишня ОПЗЖ) — 12
За майбутнє - 7
Довіра — 12
Відновлення України (частина колишньої ОПЗЖ) — 12
позафракційні - 5
Європейська солідарність та Голос не дали голосів за документ.

«Попри заяви деяких політичних сил — проєкт Закону про медіа ухвалено за основу. Наголошую: це — євроінтеграційний законопроєкт», — цитує заяву голови Верховної Ради Руслана Стефанчука пресслужба парламенту.

Згідно з законом, законопроєкт у другому читанні мають розглянути протягом двох тижнів, однак гуманітарний комітет рекомендував цей термін збільшити до трьох тижнів.

Заступниця голови Комітету гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук повідомила, що у вересні очікується висновок Європейської комісії щодо цього законопроєкту, після чого відбудеться голосування в другому читанні.

Схвалення закону Про медіа є одним з критеріїв, необхідних для початку переговорів про вступ України до ЄС. Єврокомісія закликала Україну ухвалити закон про ЗМІ з метою «подолати вплив корисливих інтересів».

На думку голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, закон про медіа стане однією з найбільш дискусійних євроінтеграційних ініціатив, які планує ухвалити український парламент.

Так напередодні голосування, 29 серпня, низка народних депутатів звернулися до спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука з закликом зняти документ із найближчого пленарного засідання. На думку 34 нардепів, серед яких представники п’яти фракцій та позафракційні, в оновленому документі існують «небезпеки розмінування культурного кордону з Росією».

Громадянський рух Відсіч опублікував заяву з критикою окремих положень законопроєкту Про медіа, які за його даними, містять чимало послаблень для російськомовної медіаіндустрії.

Як заявляє громадянський рух Відсіч, заяву якого цитує Детектор медіа, ці зміни передбачають:

зменшення української пісенної квоти на радіо на 10%;
повернення «артистів-рашистів» на екрани шляхом нівелювання Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці;
скасування заборони на популяризацію органів російської влади та її окремих представників у телепередачах і фільмах;
скасування заборони на приниження та зневажання української мови у фільмах;
дозвіл телеканалам і далі безкарно порушувати закон про мову, транслюючи фільми російською;
скасування нещодавно ухваленої заборони пісень російських виконавців тощо.

Водночас член Нацради з питань телебачення і радіомовлення, учасник робочої групи з розробки законопроєкту про медіа Олександр Бурмагін у коментарі НВ заявив, що Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, залишається, але з механізмом на рівні закону, скасування заборони на популяризацію органів російської влади та її окремих представників у телепередачах і фільмах залишається, інформація про дозвіл транслювати фільми російською мовою не відповідає дійсності, а скасування заборони пісень російських виконавців є «апріорі недіючим механізмом».

Голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко заявив, що законопроєкт лише на 10% складають положення, які Україна зобов’язалася ухвалити перед ЄС, а решта тексту, за його словами, це «бажання влади отримати більше впливу на медіа: виписувати їм приписи, штрафи й закривати».

«В українському [законі] Про медіа — лише 10% - це Директива ЄС, 90% - це українські новації. Відповідну пропорцію зафіксував порівняльно-правовий аналіз, оприлюднений урядом сьогодні», — пише Томіленко.

Він вважає, що нинішня редакція законопроєкту не сприятиме євроінтеграції України.

«На жаль у нинішній редакції законопроєкт про медіа може стати гальмом європейської інтеграції замість того щоб стати перемогою — одним зі швидко виконаних наших зобов’язань, а саме — виконанням директиви Єврокомісії про аудіовізуальні послуги. Не треба вводити в оману європейців і думати, що ви розумніші за них і вони не помітять інструментів цензури, які влада намагається впровадити у законодавство під виглядом вимог ЄС. Атака під фейковим прапором не пройде», — пише голова Національної спілки журналістів.

Томіленко зазначив, що не було широкого обговорення законопроєкту з журналістами, експертами й медійниками.

«Влада не врахувала жодного пункту з численних критичних зауважень від українських журналістів, експертів та міжнародних фахівців», — пише Томіленко.

«Автори змогли зібрати 233 голоси ЗА завдяки підтримці 12 депутатів колишньої ОПЗЖ», — зазначає він.

Відкрито обговорити, доопрацювати й ухвалити нове законодавство про медіа раніше владу закликала група громадських організацій, що працюють у сфері ЗМІ.

Законопроєкт № 2693-д Про медіа зареєстрували у Верховній Раді 27 грудня 2019 року, у травні 2020-го парламент відправив його на повторне перше читання. Він має стати комплексним документом, що замінить кілька медійних законів.

Як пише профільне видання Детектор медіа, законопроєкт пропонує запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ (на кшталт Netlix чи Facebook). Передбачено й механізм співрегуляції. Окремий розділ законопроєкту присвячено мовленню громад (community media) — третьому сектору мовлення, що існує в Європі паралельно із суспільним та комерційним.

Також документ передбачає розширення повноважень регулятора — Нацради з питань телебачення та радіомовлення.

За матеріалами nv.ua
Обговорити з іншими читачами:
Погода