Ірино, у своєму огляді кінокритик Ярослав Підгора-Гвяздовський про «СІЗ» сказав наступне: «Цей диджитал-серіал перебуває на вершині сучасної піраміди серіалів України — йому був наданий карт-бланш сказати так, як ніхто до цього ще не говорив». Крім цього, вийшло чимало інших матеріалів та оглядів, де серіал називали «революційним» та таким, що змінює уявлення про сучасних підлітків. У чому ж його «революційність»?
Мені і всій команді надзвичайно приємно чути такі відгуки. Скоро будемо радувати Ярослава Підгору і глядачів новими продуктами (посміхається – ред.).
Революційність проєкту полягає у тому, що це був перший серіал в Україні, який виготовлявся для стримінгових платформ, а не для ТБ. Це дало нам можливість чесно розказати історію без обмеженнь, які є на традиційному ТБ чи YouTube. «СІЗ» – це чесне авторське висказування зі своїми сеансами і змістами, які зашиті не лише в сценарії, а й у візуальному оповіданні. Ми раді, що ці сенси і змісти розділили з нами не лише ЦА проєкту, а й оглядачі.
Про які обмеження на традиційному ТБ йде мова? Сцени сексу, нецензурна лексика і т.д.?
Це не основний, проте теж дуже важливий компонент. Загалом, йдеться швидше про те, що «СІЗ» – це не серіал для традиційного телевізійного глядача, тому в дистрибуції проєкту ТБ може радше нашкодити. Нам важливо потрапити в цільову аудиторію, потоваришувати з нею і, в певній мірі, об’єднати підлітків, які знаходять частинку себе у героях проєкту. Це наша місія, у якій нам дуже допомагає міжнародна громадська організація Teenergizer, проводячи різноманітні заходи для фанів серіалу, говорячи з ними про важливі проблеми і т.д.
Чому, власне, ви обрали таку місію? Невже тема підліткових проблем потребує найбільшого висвітлення?
Проблем, які потребують висвітлення в креативній та нестандартній формі, дуже багато. Для себе я обрала саме цю, бо герой-підліток для мене найцікавіший, він заряджений потужним внутрішнім конфліктом і має багато проблематики.
Взагалі, сегмент серіалів Young Adult дуже перспективний в глобальному контексті, проте поки має невелику конкуренцію на локальних ринках. Наразі в США категорія YA (підлітків віком 13-17 років) сягає близько 21 млн осіб, у Великій Британії – майже 12 млн. І, що дуже важливо, ця категорія платоспроможна і постійно прагне нового контенту.
Тому серіали в категорії YA є обов’язковою складовою контентної полички всіх великих стримінгових платформ і тренд буде зберігатися.
Крім цього, я переконана, що історії про українських підлітків, про їх дорослішання мають бути розказані не лише для українських тінейджерів, а й почутими старшим поколінням нашої країни.
Чи можете вже підсумувати, скількох людей вам вдалося «об’єднати», тобто яка кількість користувачів сумарно переглянула серіал?
Наразі – ні. Дистрибуція серіалу триває і продукт здобуває глядачів не лише в Україні. До слова, уже можна говорити про те, що СІЗ проданий на 4 платформи, в тому числі міжнародні. Ми раді, що серіал отримав не лише круті відгуки критиків, про що ви згадали на початку нашої розмови, а й є фінансово успішним проєктом для медіагрупи.
Свого часу іспанський серіал «Паперовий будинок» завдяки дистрибуції Європою став одним з найпопулярніших продуктів Netflix…
Не зовсім. Кейс La casa de papel (оригінальна незва серіалу – ред.) – це про те, як у локальний телевізійний серіал повірив Netflix, придбав його для міжнародної дистрибуції, в майбутньому доопрацював й не прогадав. І, до речі, Netflix в принципі грає на випередження, обираючи саме амбітні локальні продукти. Завдяки цьому, такі історії завойовують весь світ.
За останній ковідний рік багато людей почали розмірковувати на тему українського нетфліксу. Чи можливе створення такого майданчика в українських реаліях?
Першочергово, Netflix – це не контентна компанія, а технологічна корпорація з мільярдними інвестиціями та унікальною корпоративною культурою. Netflix – це про якісні проєкти з величезними бюджетами. Це оскароносні картини з найдорожчими голлівудськими зірками та феноменальними сценаріями. Тому локальний ринок поки не дає можливості окупити такі багатомільйонні продукти.
Звісно, у нас є платформи, які починають активно інвестувати в контент, і, я впевнена, що з кожним роком кількість якісних пропозицій для глядачів зростатиме. Також з’являтимуться локальні продукти, які будуть цікаві глобальному глядачу. Ми якраз працюємо над такими!
У «СІЗ» ви заявлені як «шоуранер проєкту». Це доволі нове поняття для українського кінематографа і немає сталого визначення, хто ця людина – продюсер, головний ідейник, кріейтор…
Шоуранер – це людина, яка веде проєкт від етапу розробки ідеї до його лончу. В її контракті обов’язковим пунктом є так зване 3С – Complete Creative Control. Окрім креативної ролі, шоуранер займається фінансовими питаннями, може розробляти бізнес модель, формувати команду, долучатися до маркетингових та PR активностей. Шоуранер обов’язково повинен володіти експертизою в усіх питаннях, що стосуються виробництва контенту: від вичитки сценаріїв до корекції кольору. Та для мене шоуранер – це в першу чергу скаут талантів. Він повинен вміти знаходити талановитих людей, об’єднувати їх спільною місією, мотивувати, надихати та захищати. Тоді буде реально крутий результат.
Чи буде другий сезон серіалу і чи очікувати на новинки від вашої команди?
Про другий сезон «СІЗ» говорити поки рано, ми на етапі фіналізації і, в будь-якому випадку, повідомимо про своє рішення. А щодо інших проєктів – так, ми готуємо дещо цікаве та зовсім нове для українського глядача. Скоро розповімо.
