Якщо порівняти медіаспоживання у трьох країнах, можна знайти багато спільного. Наприклад, в усіх трьох країнах переважна більшість респондентів (понад 70%) використовує фейсбук задля отримання новин. Більшість респондентів в усіх трьох каїнах вважає, що в політичних новинах багато фейків і пропаганди. Але в інших питаннях, особливо в питаннях довіри до ЗМІ, різниця є.
Наприклад, респонденти в Молдові та Грузії кажуть, що за останні три роки (за власним переконанням) довіра до місцевих, загальнонаціональних та іноземних медіа зростає. В той же час в Україні, за даними дослідження, довіра до всіх цих медіа зменшується. Найбільше втрачають довіру саме загальнонаціональні медіа. Лише 11% людей повністю довіряє ЗМІ.
Більшість опитуваних (67%) обирає ті ЗМІ, які поділяють ті самі погляди, що вони. Так само більшість респондентів вважає, що вживає продукцію нейтральних медіа, але серед джерел нейтральної інформації називають блогерів, інфлюенсерів, або медіа, які просувають певні меседжі і є заангажованими.
Дослідники провели експеримент: вони взяли одну статтю з заангажованого медіа, а другу – на ту саму тему — нейтральну, й запропонували респондентам оцінити якість статей, не демонструючи логотипи та впізнаваний стиль оформлення матеріалів. Ті респонденти, які в опитуванні назвали заангажоване медіа тим, що їм подобається, назвали статтю того ж медіа неякісною й віддали перевагу нейтральному тексту, коли не знали, звідки стаття. Це, на думку дослідників, свідчить про вплив брендів, а не якості контенту, які виробляють ЗМІ. Ще більше на медіаспоживання українців впливають персональні бренди: конкретним журналістам та ведучим довіряють більше, ніж репутації медіа, в яких вони працюють.
Також, за результатами дослідження, троє з п’яти опитаних (59%) вважають, що в Україні немає незалежних ЗМІ — частково тому, що, на їхню думку, багато видань контролюються та фінансуються державою, іноземними урядами чи олігархами, а журналісти просувають інтереси тих, хто їх фінансує.
За результатами дослідження експерти рекомендують редакціям більше знайомити аудиторію з авторами їхніх матеріалів, аби персоналізувати власні бренди; співпрацювати з громадськими організаціями, які можуть допомогти з підвищенням якості матеріалів, та вибудовувати довіру аудиторії – щонайменше через прозорість джерел фінансування ЗМІ, редакційних засад та інформації про власників. Вони вважають, що довіра може бути основою для формування кола підтримки редакцій самими читачами, глядачами і слухачами. Також аудиторії, судячи з дослідження, бракує інформації про незалежні та якісні медіа – і цю інформацію також треба доносити до споживачів ЗМІ активніше.
Методолгія: Звіт базується на проведеному опитуванні та фокус-групах. В опитуванні використовувався метод випадкового відбору для отримання репрезентативної вибірки осіб у віці від 18 до 65 років серед населення України. Опитування усіх респондентів проводилося телефоном в період з 1 по 11 грудня 2020. Загалом, було проведено 515 телефонних інтерв’ю. 47 % респондентів — чоловіки та 53 % — жінки. Розподіл за віком наступний: 34 % віком 18–34 років, 35 % віком 35–49 років та 31 % віком 50–65 років. Респонденти були відібрані з усієї України: 28 % із Заходу, 34 % з Центру, 12 % із Півдня, 20 % зі Сходу, та 7 % із Донецької та Луганської областей. 16 % опитаних мають середню освіту, 39 % — професійну, 42 % — вищу та 1 % мали післядипломну освіту. На момент опитування трохи більше половини респондентів (52 %) були найманими працівниками. Також у лютому 2021 року було проведено сім фокус-груп. Ці фокусгрупи були набрані та модерувалися дослідниками з InMind у онлайнрежимі. Загалом, у фокус-групах взяли участь 42 учасників, серед них - чоловіки та жінки віком від 18 до 60 років, представники різних професій та з різними політичними уподобаннями, які є активними споживачами новин/ інформації.
За матеріалами https://ms.detector.media/