1. Економія
За час карантину і локдаунів дохід скоротився у 46% українців, а 10% і зовсім втратили роботу. Але чи означає це, що українці стали більше заощаджувати? На жаль, відповідь - так, стали! Станом на травень 2021, дійсно, 39% українців відзначають, що набули звичку економити в порівнянні з докарантинним часом, коли тільки 14% українців відзначали економію як характерну особливість свого споживчої поведінки. Ті, хто зараз економлять, переключаються на дешевші позиції в рамках тих же товарних категорій, а також віддають перевагу споживанню акційних товарів зі знижками.
Звичка економити міцно увійшла в життя українців зараз і буде залишатися активною і далі - оскільки тільки 8% людей відзначають свій намір припинити економити після закінчення пандемії.
2. Перегляд фільмів, серіалів і ТБ
Друга гіпотеза про зміну життя і звичок українців. Опитування підтверджують факт, що українці стали більше дивитися фільми та серіали на карантині.
"Якщо говорити про тенденції у світі, то, наприклад, за 2020 рік у стрімінгового сервісу Netflix кількість підписників зросла на рекордні 37 млн і перевищила 200 млн осіб. Але за даними українських медіасервісів, сплеск активного користування був помічений лише в перші 2 місяці пандемії, які супроводжувалися весняним локдауном, а значить відсутніми можливостями для аутдор проведення часу. Разом з тим не варто забувати, що в Україні доступний піратський контент, до якого вдаються 43% жителів міст України"- зазначає CEO & Founder Gradus Research Євгенія Близнюк.
В цілому, перегляд кіно-серіального і ТБ-контенту мав і раніше серйозну вагу в житті українців - лише 5% відзначають, що до карантину не дивилися кіносеріали та 10% не дивилися ТБ. І ось під час карантинів і локдаунів 30% людей відзначають, що стали частіше дивитися кіно-серіали й 21% опитаних стали частіше дивитися ТБ. І, що цікаво, після закінчення пандемії декларують намір скоротити перегляд кіно тільки 5% і ТБ тільки 13% опитаних - що безсумнівно є хорошим знаком для зростання бізнесів сфери OTT / IPTV і ТБ-каналів.
3. Соціальне дистанціювання
Про соціальну дистанцію і зменшення фізичних контактів, як один з превентивних методів поширення вірусу COVID-19, дізналися всі українці навесні 2020 року. Але чи правда, що після пандемії ми будемо також дотримуватися соціального дистанціювання?
Варто відзначити, що в різних країнах існують певні соціальні норми, в тому числі й про соціальну дистанцію. Якщо порівняти українську та європейську або американську культуру, то нескладно буде помітити, що жителі США і Європи активніше відстоюють права на особистий простір, ніж українці. Напевно, тому чути дихання сторонньої людини в черзі на касу в супермаркеті для нас - норма, а для іноземців - поганий тон.
Тільки 19% українців до пандемії уникали фізичних контактів, під час карантинів ця цифра сягала 27%. Однак після закінчення пандемії 16% мають намір відмовитися від соціального дистанціювання. Судячи з цих цифр, очікувати сильних змін в етиці поведінки українців не варто.
4. Дистанційна робота
Попри гіпотезу про те, що під час пандемії українці масово перейшли на дистанційну роботу, згідно з опитуванням, цей відсоток становив лише 17%. При цьому до COVID-19 дистанційно працювали 10%, а в результаті карантинів системно переключаться на офлайн роботу 7% респондентів.
5. Шопінг в інтернеті
Онлайн-шопінг і до пандемії був досить звичним явищем для більшості українців - лише 6% опитаних містян, віком 18-60, які проживають містах понад 50 тисяч жителів, відзначають, що не практикували користування інтернетом для покупки їжі, одягу/взуття, оплати послуг. Під час закриття оффлайн-магазинів в період локдаунів єдиним способом купити щось, крім їжі, стали онлайн-магазини. У період коронавірусу чверть українців стали робити шопінг в інтернеті частіше. З хороших новин - всього 3% українців декларують намір відмовитися від покупок в онлайні після закінчення пандемії, що безсумнівно є хорошим знаком для розвитку і ще більшого зростання e-commerce.
6. Пасивна лояльність
Регулярні дослідження в різних категоріях демонструють зниження активної лояльності до брендів категорій. Пасивна лояльність - стан, коли споживач з легкістю змінює ваш бренд на інший, керуючись раціональними міркуваннями. У тому числі ознаками пасивної лояльності є:
- висока частка готових відмовитися від покупки бренду при найменших труднощах знайти його на полиці;
- дешевизна, як ключовий драйвер, орієнтація на вигоду при виборі.
З одного боку, ситуація, що склалася - виклик для компаній і необхідність направляти маркетингові зусилля на "завоювання" сердець споживача, побудову емоційної комунікації з ним. З іншого боку це широке поле для потенційного зростання, так як "серця" споживачів вільні і їх займе той, хто зможе ефективно оновити свій месседжінг відповідно до контексту споживчої поведінки.
Дослідження було проведено дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку gradus.app. Онлайн-панель Gradus відображає структуру населення міст розміром більше 50 000 жителів у віці 18-60 років за статтю, розміром населеного пункту і регіону. Період проведення поля: 21 травня 2021, розмір вибірки: 1000 респондентів.
За матеріалами прес-релізу
