Організація «Репортери без кордонів» (RSF) оприлюднила Індекс свободи слова у 2023 році, згідно з яким склала рейтинг 180 країн світу. Україна в ньому опинилася на 79-й сходинці. Торік була 106-ю, позаторік — 97-ю.
«Розв'язаний Росією 24 лютого 2022 року збройний конфлікт ставить під загрозу виживання українського медіапростору. У цій інформаційній війні країна перебуває на передовій протидії експансії кремлівської пропагандистської системи», — ідеться на сторінці України в Індексі-2023.
У рейтингу перші п’ять місць — за Норвегією, Ірландією, Данією, Швецією, Фінляндією, далі йдуть Нідерланди, а також Литва з Естонією. Канада й Латвія — на 15-16-й сходинках, Німеччина й Франція — 21-а та 24-а відповідно, 26-е місце — у Великої Британії, 28-е місце відвели Молдові. США — 45-і, Вірменія — 49-а, Польща — 57-а, Угорщина посідає 72 місце, Грузія — 77-е. Нижче України розташувалися Сербія (91), Ізраїль (97), Греція (107, найнижче місце з-поміж країн ЄС). Білорусь — у «червоній» зоні та на 157-у місці, Росія — 164-а, Туреччина — 165-а. Замикають рейтинг В’єтнам, Китай і Північна Корея.
У «Репортерах без кордонів» відзначають, що розраховують рейтинг країн на основі кількісних і якісних досліджень. Зокрема, оцінюють свободу преси «з погляду політичного контексту, правової бази, економічного контексту, соціокультурного контексту та безпеки. Показники оцінюють на основі кількісного дослідження зловживань, допущених щодо журналістів та ЗМІ, а також якісного дослідження, заснованого на відповідях сотень відібраних RSF експертів зі свободи преси (журналістів, науковців, правозахисників) на близько сотні питань».
Так, за законодавчим показником Україна опинилася на 36-му місці, а за безпековим — на 165-му.
«Український медіаландшафт різноманітний, але залишається значною мірою у владі олігархів, які володіють усіма національними телеканалами — за винятком державної медіагрупи Суспільне — і впливають на їхні редакції. Цей регіон також перебуває під постійною загрозою з боку російських військ. На підконтрольних Росії територіях — анексованому у 2014 році Криму, Донбасі та окупованих армією районах у 2022 році — українську пресу замовчують і часто замінюють кремлівською пропагандою», — пояснено на сторінці про Україну.
Також дослідники відзначили навмисні атаки на представників медіа з боку російської армії, гендерну нерівність у представленні експертів, ослабленість локальних медіа пандемією коронавірусної хвороби та в цілому «згубний клімат» для медіа. Разом із тим, у дослідженні міститься інформація, що закон про телерадіомовлення залишається без змін, тоді як 31 березня новий Закон «Про медіа» вже набув чинності.
Також в описовій частині сторінки про Україну йдеться, що «Президент Зеленський, який пообіцяв боротися з впливом олігархів у ЗМІ, не приніс очікуваних змін». Однак не зазначено, що зараз провідні медіагрупи беруть участь у виробництві єдиного телемарафону.
Загалом автори описової частини Індексу зазначили, що ситуація є «дуже поганою» у 31 країні, «складною» — у 42 та «проблематичною» — у 55 (у цій категорії — Україна), тоді як «хорошою» чи «доволі хорошою» вона залишається у 52 країнах.
«Інакше кажучи, умови для журналістики погані в 7 з 10 країн і задовільні — лише у 3 із 10», — роблять висновок автори дослідження.
«Світовий індекс демонструє дуже високу волатильність ситуацій, що складаються, зі значними підйомами та спадами, безпрецедентними змінами, наприклад, підйом на 18 місць Бразилії та падіння на 31 місце Сенегалу. Ця нестабільність є наслідком підвищеної в багатьох країнах агресивності влади та зростання кількості проявів ворожості до журналістів як у соціальних мережах, так і у реальному житті. Нестабільність також є наслідком зростання індустрії виробництва симулякрів, яка формує та поширює дезінформацію, а також надає інструменти її виробництва», — цитує RSF Крістофа Делуара, генерального секретаря організації.
Під симулякрами мається на увазі поширення пропаганди, конкуренція з боку соціальних мереж і поява технологій штучного інтелекту, які роблять фейки ще більш схожими на реальність.
