Українські блогери отримали шапочки з фольги до Дня безпечного інтернету

У такий незвичний спосіб компанія OLX вирішила нагадати про базові правила безпеки в онлайні. Українські блогери жарт оцінили та розповіли своїй аудиторії, як захистити себе під час інтернет-шопінгу.

Комментарии 1387

Ідею розробила та втілила команда комунікаційної агенції Be—it Agency в рамках інформаційної кампанії для OLX “Рік безпеки” на тему кіберзахисту.

Шапочка з фольги, кусачки для дротів та шторка для вебкамери як поширені атрибути псевдозахисту знаходилися у “бетонній” коробці з подвійним дном. Щоб дістатися потаємної частини — необхідно було прочитати листівку з повідомленням від OLX про кібербезпеку.

У нижньому відсіку знаходилася книга про кібератаки на онлайн-користувачів за допомогою фішингу[1] “Мистецтво обману: соціальна інженерія у шахрайських схемах” експерта з кібербезпеки Крістофера Хеднегі, та цукерки з базовими правилами з кібербезпеки:

  • ознайомитися з правилами роботи сервісу та послуг, де запланована купівля/продаж товару;
  • бути уважним до оголошень, онлайн-незнайомців і сторонніх посилань;
  • обговорювати деталі угоди тільки в офіційному чаті онлайн-майданчику;
  • звертати увагу на адресу сайту;
  • не розголошувати платіжні та персональні дані;
  • повідомляти про спроби шахрайства у Кіберполіцію.

Safety-паки з інформацією як захиститися від онлайн-шахраїв отримали журналісти, які висвітлюють теми кібербезпеки, а також українські блогери: Лера Педан, Аня Гресь, Віта Булана, Яна Станішевська та інші, які розповіли про захист в онлайні в соціальних мережах.

Зазначимо, що у 2020 році кіберзлочинцям вдалося вкрасти понад 252 мільйонів гривень[2], а 35% опитаних українців стикалися зі зловмисниками під час покупок в інтернеті[3]. Щоб навчити українців правил безпеки в інтернеті, в грудні 2020 OLX разом із Beit Agency запустили освітній проєкт Онлайн[за]хист.


[1] Фішинг (анг. “phishing”) — найпопулярніша серед шахраїв атака. Злочинці надсилають посилання на сайт-підробку та за допомогою психологічних маніпуляцій та тиску переконують жертву самостійно ввести свої платіжні дані.

[2] За даними Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем EMA за 2020 рік

[3] Дослідження онлайн-торгівлі України від CBR за 2020 рік

За матеріалами прес-релізу

Обсудить с другими читателями:
Погода