Український ринок іграшок: де шукати додаткові фактори зростання?

На початку листопада у Києві відбулася центральна подія на вітчизняному ринку іграшок – ІІІ Бізнес-конференція «Ринок іграшок в Україні: на крок попереду». Захід цей знаковий не лише як нетворкінг для гравців галузі – конференція стала ще й важливим джерелом інформації щодо розвитку самого ринку в Україні.

Комментарии 2323

Понад 150 представників галузей виробництва та продажів іграшок – від власників компаній до ТОП-маркетологів та комунікаційників – ділилися актуальними статистичними даними, уявленнями про тренди ринку, а також про невикористані можливості для його зростання. Нам вдалося отримати ексклюзивні коментарі від учасників заходу, а також актуальну статистику по ринку.

Так, президент Української Асоціації індустрії іграшок (УАІІ) Павло Овчинніков представив ключову інформацію, що ілюструє тенденції розвитку українського ринку іграшок, а також мотиви та критерії, що впливають на купівлю цих товарів. Згідно із оприлюдненою президентом УАІІ інформацією, обсяг ринку іграшок України до кінця року може досягти $633 млн. Це значить, що зростання ринку триває: у 2017-му обсяг ринку становив $551 млн, що на 16,7% вище за показник 2016 року у $472 млн.

Іще кращі показники зростання Павло Овчинніков прогнозує для експорту українських іграшок: якщо в позаминулому році він склав $16 млн, в 2017-му – 23 млн, то за результатами поточного року може скласти $34,6 млн.

Безумовним лідером серед каналів збуту залишається спеціалізований роздріб: його частка складає більш, ніж 2/3 серед інших каналів: 69,7% загальних продажів, а от частка інтернет-торгівлі не демонструє зростання. Якщо минулого року вона становила 13,21%, то поточного року складає 12,31%. Водночас, виконавчий директор УАІІ Наталія Іваненко, коментуючи тренди інтернет-торгівлі іграшками, зазначає: «Українці до сих пір віддають перевагу особистому відвідуванню магазинів дитячих товарів (в т. ч. й потужних роздрібних мереж), де можуть власноруч обрати іграшку, проте їх велика частина закінчує покупку саме в інтернет-магазині».

Що стосується розподілу ролей безпосередньо при купівлі іграшок - згідно з дослідженням Української Асоціації індустрії іграшок, найвпливовішими тут є мами. Так, у жовтні 2018 року мама купувала іграшки в 4,5 рази частіше, аніж тато, і при цьому про вибір іграшки в 69,2% рішення приймає саме мама.

Однак експерти радять не забувати й про емоційну складову при покупці іграшки. Часто батьки приходять купувати іграшку, яка позитивно впливала би на розвиток дитини, однак, обираючи між декількома подібними, керуються критерієм «емоції» – володіння якою іграшкою принесе дитині більше задоволення. Простий приклад: дитина явно більше зрадіє грі з героями улюбленого мультсеріалу «Щенячий Патруль», аніж аналогічній іграшці з невідомими їй персонажами.

Цей цікавий ефект, який вкрай складно зафіксувати статистичними методами, став одним із ключових питань панельної дискусії «Глобалізація – сучасні тенденції на ринку іграшок. Українські локальні бренди проти глобальних – чи є сенс у протистоянні?». Зокрема, коли йде мова саме про «вибір дитини», зазначив один із учасників дискусії, продюсер групи компаній Art Nation Едуард Ахрамович, емоційний зв’язок із іграшкою є вкрай важливим моментом.

«Про якість іграшок діти взагалі нічого не знають. Коли ви з дитиною заходите в магазин, якість – це останній критерій, за яким малеча обиратиме собі іграшку. Лише емоція, яка передається через контент, є критерієм бажання. А оскільки батьки хочуть, аби дитинство в їх малюків було щасливим, вони дістають гаманці та купують дитині те, що вона справді бажає», – наголошує експерт.

Вочевидь, впізнаваність персонажів, втілених у іграшки, може стати одним із вагомих критеріїв при виробництві цього типу товарів. Більше того – при рівних конкурентних обставинах, саме цей момент може бути вирішальним для правильної побудови бізнес-моделі та маркетингової кампанії. Адже українські іграшки, створені на умовах використання ліцензійних брендів (у випадку з іграшками найчастіше йдеться про впізнаваних персонажів мультсеріалів), будуть дешевшими від імпортних аналогів і водночас – привабливішими для дитини у порівнянні із іграшками-ноунеймами, які в дітей не викликають емоцій.

«Сьогодні будь-яка компанія, – додає Едуард Ахрамович, - і українська зокрема, може довго будувати свій бренд. І в багатьох випадках це правильно. Однак для швидкого зростання можна приєднатися до вже існуючого бренду, до якого вже в повній мірі проявилася любов дітей. І це, безумовно, серйозно впливає на продажі. На популярність іграшки з ліцензійним брендом працює трансляція мультсеріалу, ігри та книжки з брендом, наявність цього бренду в інших товарних категоріях таких, як канцелярія, продукти харчування тощо. Така іграшка на хвилі популярності бренду може стати справжнім хітом. І саме тому так важливо слідкувати за трендами не лише на ринку іграшок, але й на ринках суміжних брендів: а раптом популярність якогось мультяшного героя може стати саме тим проривом, про який мріє кожен виробник».

Цікавий факт: Україна у 2017 році посіла 19 місце у світі за обсягом сплаченого роялті, обігнавши Польщу, Туреччину та навіть Індію. Що це означає? Експерти стверджують: український споживач вже голосує грошима. Він вже обирає товари з ліцензійними брендами. От тільки поки що більшість з цих товарів імпортні. Чому би українським виробникам також не почати заробляти більше, пропонуючи покупцям саме те, що вони люблять та за що вони готові платити?

Вочевидь, саме ліцензійні іграшки можуть стати черговим фактором росту ринку. Також, за словами Едуарда Ахрамовича, «в світі зазвичай немає настільки хороших умов, як ми пропонуємо українським виробникам». «Однак часто імпортери готові купувати дорогу іноземну іграшку, в яку вже закладено високе роялті, і не готові випускати самі іграшки із придбаним брендом, в яких роялті було би скромне. І які можна випускати невеликими партіями, ловлячи хайпову хвилю, роблячи чималі продажі, та навіть експортуючи свої іграшки», – констатує експерт.

Наталія Іваненко, у свою чергу, також акцентує на важливості ліцензування брендів на ринку іграшок, однак їй ідеться якраз про локальні бренди: «Вважаю, що успіх локального бренду дійсно гарантований у колаборації з українським кінематографом та за участі провідних ліцензіатів. Тема справді актуальна і цікава не лише українському виробникові. Україна має все для того, щоб достойно «виходити» на міжнародні ринки», – зазначає вона. Коментуючи інші важливі продуктові тренди ринку-2018, вона зазначає: «Протягом поточного року в Україні були зафіксовані такі тренди: колекційні іграшки з можливістю розпакування та зйомки відео, іграшки, призначені для гри в сім’ї, відеоігри, ігрові набори з ляльками, ігрові набори для змагань».

Тоді як серед факторів зростання ринку експертка наголошує на потребі цінової корекції: «Основним фактором росту, на мою думку, може стати справедлива ціна. Ніхто не хоче переплачувати, коли ринок наповнений товаром контрастних цін. На жаль, станом на сьогодні, споживач не завжди зважує важливість показників «ціна» та «якість», які є взаємозалежними, і це факт», – констатує Наталія Іваненко. 

Роль бренду на ринку іграшок, і зокрема – в умовах глобалізації – стала темою-лейтмотивом листопадової профільної конференції. 2 ключові доповіді та 1 панельна дискусія так чи інакше апелювали до впливу бренду. Вочевидь, саме цю проблему доводиться просто зараз вирішувати виробникам та імпортерам: якому бренду надати перевагу, чи варто створювати новий бренд, вкладаючи кошти в його «розкрутку», або ж слід надати перевагу ліцензійним брендам, які передбачають додаткове роялті, однак – значно міцніші за рахунок «фанатської бази» малюків.

За матеріалами прес-релізу

Обсудить с другими читателями:
Погода