Олександр Колб: Нам потрібна вільна Україна, а бізнес ми відновимо і зробимо у сотні разів кращим

Інтерв'ю з Олександром Колб, СЕО маркетингової агенції Promodo.

Коментарі 1869

Війна в Україні для всіх без винятку стала “Чорним лебедем”. Таким бізнес-терміном Насім Ніколас Талеб у своїй книзі The Black Swan позначив складнопрогнозовані, рідкісні події, що мають значні наслідки. Ми поспілкувалися з Олександром Колб, засновником та CEO маркетингової агенції Promodo, щоб дізнатися, як переживають темні часи власники великих компаній.

Як Promodo допомагає армії, чи подібна ця криза до пандемії Covid-19, які рішення сприяють тому, аби бізнес залишався на плаву, що відбувається з командою та які зміни можуть очікувати український ринок маркетингу та рітейлу, — на ці питання Олександр відповідав під час нескінченних “прильотів” по Харкову, де він знаходиться з першого дня війни.

“Рішення залишитися у Харкові, щоб забезпечувати надійний тил, – частина моєї місії”

Ти прийняв сміливе рішення залишатися у Харкові та фактично змістив основний фокус із бізнесу на волонтерство та допомогу військовим на передовій. Розкажи, як це сталося?

24 лютого я прокинувся у Києві, був там у робочому відрядженні. Перша думка – треба терміново вивезти свою сім'ю. Друга – співробітники. Не було сумніву: повертатися чи виїжджати. Для мене це питання між власним обов'язком і боягузтвом.

Я чітко розумів, що потрібний тут. Наше місто охороняють 92, 93 бригади та нацгвардія. Я маю чималий досвід волонтерства, і знав, що можу бути корисним. З 2014 року ми в Promodo започаткували благодійний Фонд 14 для допомоги військовим. Інформацію про нього не афішували, але щомісяця допомагали, купували частину інвентарю для військових та армії. Крім того, у Харкові у нас величезний офіс з вагомими інвестиціями, моє житло: за всім цим потрібно доглядати. Також деякі наші хлопці вирішили служити, як їх покинути?

Моє рішення залишатися ми обговорили з дружиною у перші два дні, вона поїхала з дітьми у відносно безпечне місце в Україні. Я постійно отримую їхню підтримку, що дуже важливо.

Зараз у Харкові я почуваюся дуже комфортно. Живу із двома друзями. Це дуже згладжує переживання. Ми разом їздимо містом (кожен своєю автівкою), підтримуємо один одного, разом готуємо їжу. У компанії все сприймається набагато простіше. Я бачу по реакції друзів, які залишилися самі, — у них емоційний стан набагато гірший, ніж у нас.

Мій близький друг служить у 92-й бригаді, стоїть на передовій. Ми постійно бачимося, він приїжджає до нас і каже, що у всьому цьому є сенс, доки хлопці із ЗСУ відчувають надійний тил. Наша допомога — дуже важлива. Тому зараз я справді змістив особистий фокус з роботи, їй вдається приділяти десь годину часу на день. Вважаю, що залишатися у Харкові та допомагати під час війни місту та бійцям — частина моєї місії.

“Відкритий діалог з клієнтами став частиною ДНК компанії. Сьогодні це дуже нам допомагає”.

При цьому Promodo продовжує працювати. Розкажи, як поновлювалася робота та які рішення допомагають компанії залишатися в строю?

Чесно, зірки так зійшлися, що два наші топ-менеджери опинилися за кордоном у момент початку війни, вони не побачили цей жах. Це дуже добре вплинуло на їхній емоційний стан, тому колеги взяли на себе термінові завдання: контроль дохідної та видаткової частин, комунікацію з командою.

Ми завжди ведемо відкритий діалог з клієнтами, це частина ДНК нашої компанії. Наш директор з продукту Антон Поліщук швидко підхопив робочі процеси: ми підключили дуже багато партнерів, друзів, знайомих, і весь цей соціальний багаж, який мала клмпанія Promodo. Усі відгукнулися з бажанням допомогти та підтримати. Це ще й тому, що всі 17 років ми “добре поводилися” — напрацювання минулого. Клієнти поставилися з розумінням до ситуації: всі опинилися в однаковій реальності. Ми багатьох кредитували, зокрема й тих, у кого розбомбили чи заблокували склади. Ми постійно на зв'язку з ними, знаходимо спільні рішення. І тішить, що як тільки у ключових для наших клієнтів регіонах трохи покращується ситуація, вони відновлюють роботу. Це правильно. Я завжди казав: ми у консалтинговому бізнесі. Тут все вирішують люди та стосунки. Твердо впевнений, що ми вийдемо з цієї ситуації переможцями і більш того, я вірю, що відбудеться трансформація нашої компанії на краще.

Чи складно було повертати команду в роботу? Особливо з огляду на те, що головний офіс Promodo знаходиться у Харкові, другий за величиною — у Києві, де теж було дуже неспокійно до квітня.

Так, було дуже складно. І сьогодні ситуація нелегка. На даний момент наші співробітники знаходяться географічно у 25 країнах. В Україні місцезнаходження промодівців покриває всі регіони, окрім Криму, Херсонської та Миколаївської областей. Плюс, у кожного своя історія, трагедія.

Першого ж дня ми почали займатися питанням евакуації команди з Харкова. Але виїхали одиниці: всі ще мали надію на швидкий кінець війни. Далі було прийнято рішення зробити в офісі притулок та штаб. Наші співробітники з дітьми, батьками та тваринами знаходилися в підвалі офісу трохи більше тижня, доки ракети не почали прилітати зовсім поряд. На початку березня ситуація дуже погіршилася, і хлопці почали активно виїжджати. З 10 березня офіс став повністю порожнім.

Схожа ситуація і з клієнтами, адже там теж працюють люди. Вони переживають ті ж процеси, ті ж складнощі. На даний момент нам вдалося повернутися на ~30% довоєнної виручки. Дохід потихеньку повертається. Думаю, що нас відкинуло на півтора року назад.

Втім, я вважаю, що ми досить оперативно і непогано спрацювали в даній ситуації. Було б ще краще, якби я раніше повірив, що буде війна. Але... історія не терпить умовних способів. Зробили, що зробили. І те, що перші дні ми всі були разом на зв'язку і сиділи в підвалі, також згладило загальне емоційне тло.

Із середини березня ми почали повертатися до роботи. Ефективність дуже невелика, та й настрій постійно змінюється. Але ми справляємось і набираємо сили.

Я бачу, як команді важко працювати зараз. Одна річ, коли ти сидиш удома, як у Covid, інша – коли ти сидиш у таборі біженців в іншій країні. Ти не маєш, умовно, навіть своїх стін. Працювати за таких умов — дуже непросто.

Багатьом компаніям довелося скорочувати працівників. Як із цим справи в Promodo?

Коли під час локдауну ми скоротили людей, я потім дуже шкодував. Так, у березні 2020 року ми взагалі не розуміли, що робити, я піддався емоціям. І діяв так, як раніше (2013 року ми двічі скорочували людей, по 20 осіб). І в Covid рішення про скорочення дуже погано нам відгукнулося. Вже у травні 2020 року ринок почав швидко зростати, ми почали набирати людей. І навіть незважаючи на те, що ми виплатили всі суми скороченої заробітної плати, репутаційно як роботодавець ми зализували рани ще рік.

Тому зараз ми приймали рішення з метою підтримати всіх співробітників і зберегти максимум команди. Окрім того, треба дивитися на цю ситуацію не лише з точки зору бізнесу. Війна – це абсолютно унікальні умови. Я розумію, що просто викинути людей, залишити їх без зарплати під час війни – нелюдське рішення.

“Я прийняв рішення: ми інвестуємо в людей стільки, скільки нам дозволить бізнес".

Перші три місяці ми не скоротили жодної людини. Далі, на превеликий жаль, все-таки оптимізували чисельність працівників на 10%. До них увійшли ті, кому найближчим часом ми точно не зможемо запропонувати роботу: технічний персонал, бариста Promodo Hub та ін. Такі, на мою думку, незначні заходи оптимізації співробітників стали можливими завдяки минулим успіхам компанії. Плюс, вся команда згуртувалася навколо одного великого лиха — війни з рашизмом.

Ми маємо заощадження, і ми завжди грамотно розпоряджалися своїми ресурсами. Компанія Promodo завжди була прибутковою. Тому я прийняв таке рішення: ми інвестуємо в людей стільки, скільки дозволить нам бізнес. На сьогодні я майже на 100% впевнений, що подальших скорочень не буде.

Так чи інакше: ми думаємо про майбутнє. Війна колись закінчиться. І від людей, які сьогодні у команді, залежить і наш подальший розвиток.

У березні ми “постукали у дно”, і якщо до червня ми вийдемо на 50% довоєнної виручки, це дозволить стабілізувати компанію та перейти до розробки стратегії: окей, ми врятувалися, а тепер давайте подумаємо, як ми можемо повернутися до можливого заробітку та росту.

Багато хто порівнює війну з пандемією COVID-19, тоді було теж дуже багато невідомості та страху. У чому для тебе як власника бізнесу полягають ключові відмінності?

Звичайно ж, у війну емоційний стан набагато складніший, ніж у Covid. Перші дні ми з друзями їздили Харковом і просто мовчки плакали. Суцільне нерозуміння та безпорадність. Потім сльози скінчилися. Обставини змусили зібратися з силами та боротися за себе, за Харків, за Україну. Нині немає жодних емоцій. Є злість та бажання максимально швидко закінчити війну. Хоча ми постійно чуємо новини про смерті та поранених на передовій. Це має припинитися. Правда і справедливість має перемогти.

Якщо ж говорити про бізнес. Скажу дивну річ, але зараз легше. Легше не тому, що війна завдає менше шкоди. А легше тому, що за великим рахунком "наплювати" на бізнес. Немає сенсу в бізнесі та грошах, якщо ти втратив батьківщину, свободу, якщо ти втратив особистість. Пріоритети інші. Перемога – основний фокус! Люди не повинні вмирати на цій безглуздій війні, діти не повинні страждати. А бізнесом я займаюся вже 18 років, із ним все зрозуміло. Нам потрібна вільна Україна, а бізнес ми відновимо і зробимо у сотні разів кращим. На чаші терезів сьогодні сенси та абсолютно інші цінності.

"Немає сенсу в бізнесі та грошах, якщо ти втратив батьківщину, свободу, якщо ти втратив особистість".

Це вже п'ята криза для компанії. Механізми виходу із кризових ситуацій все одно стандартні. Ти "ріжеш кости та женеш дохід". Наш обіг скоротився вп'ятеро, порівняно з квітнем минулого року, але в принципі, я навіть зараз вірю, що Україна дуже швидко відновлюватиметься, якщо закінчиться війна.

Найбільше я боюся, щоб це не переросло у затяжний конфлікт, як було з Донецьком та Луганськом. Тому що тоді економіка України зазнаватиме колосальних втрат, і найстрашніше, що багато людей не повернуться.

"Ті, хто не виживуть сьогодні, не утримають людей, швидше за все, зійдуть з дистанції".

Як зміниться доля українських агенцій та рітейлу після війни?

Я бачу, що багатьом дрібним агенціям погано: вони зараз зовсім не працюють. І ті, хто не виживе сьогодні, не утримає людей, швидше за все, зійдуть з дистанції. Дуже важливо зараз утримати людей та утримати експертизу. Навіть наші співробітники, які виїхали до Польщі, половина вже не повернеться. Але не у всіх компаній вистачить можливості запропонувати своїм співробітникам віддалену роботу або працевлаштування в Європі. Над цим питанням ми зараз активно працюємо.

Що буде з ринком маркетингових агенцій — я думаю, що залишаться виключно динозаври: компанії, які мають соціальний статус, запаси, бренд, ресурси на те, щоб зібрати команду, зібрати клієнтів. Ми серед них. Ще залишиться ніша для компаній із вузькою експертизою, для продуктових рішень.

Я також знаю, що мережеві агенції, які займалися розміщенням реклами на телебаченні, зараз без роботи. Зокрема, це можливість для нас. Хто виживе у ці два роки, той і царюватиме на ринку TV. І у нас, дякувати Богу, не такі великі операційні витрати та сильна команда.

Що буде з рітейлом? Думаю, він дуже довго відновлюватиметься. Мій прогноз на два роки. Але як буде насправді, ніхто не знає. Це залежить від багатьох факторів. При цьому, я думаю, що загалом лідери ринку залишаться незмінними. Зараз видно, що втрати у всіх великі, але плюс-мінус однакові. Основні рітейл-гравці вже на радарах і потихеньку повертаються до життя.

Трохи більше року тому відкрився новий великий офіс Promodo hub у Харкові, півроку тому – у Києві, оновився у Львові. Усі вони присвячені містам. Що з ними зараз? 

Я був у офісі в Харкові вчора. Там поливають квіти. Що буде з офісами, залежить від того, що буде з містами. Я все-таки сподіваюся, що Харкову дадуть спокій і перестануть бомбити, тоді наш мирний офіс залишиться, і ми його розвиватимемо. Якщо ні — не знаю. Може, переїдемо до Києва і робитимемо хед-офіс там. Важко прогнозувати. Поки що вірю в краще.

У травні в Харкові ми мали відкрити ще 1000 кв.м нашого хабу. Він, як і попередні простори, мав бути присвячений місту. Тепер думаю, що, можливо, і концепт можна трохи змінити: кімната для перемовин "героїв Маріуполя", наприклад, або "Буча"... Поки що не хочу відмовлятися від можливості розширити хаб. Я продовжую вірити.

Якщо у Києві та Львові стане спокійніше, дамо команді можливість виходити до офісів за бажанням, зараз це питання обговорюється.

Зважаючи на те, що Україні потрібен час на відновлення, чи плануєте ви виходити на нові ринки найближчим часом?

Наша компанія завжди розвивала західний напрямок, але останніми роками український ринок розвивався настільки стрімко, що ми не встигали за зростанням України. Зараз ми розуміємо, що Захід — наш порятунок, тож цей напрямок стає драйвером номер один. Ми активно починаємо покращувати наш англомовний сайт, оптимізувати послуги під ринок. З квітня на травень нам вдалося збільшити частку західних проектів на 25%. Це великий історичний результат для Promodo, і це вже є результатом нашого “розвороту” з 24 лютого 2022 року. Ми продовжуватимемо це робити.

Але я також твердо впевнений, що після закінчення війни, у нас буде дуже багато викликів і на своєму ринку. Ми не збираємося втрачати лідерство і не збираємося відмовлятися від своїх планів. Все, що нам зараз потрібне – перемога. А далі вже справа за нашою командою!

Обговорити з іншими читачами:
Погода