WWF Україна та “Сільпо” пояснюють покупцям, як вибір легальних продуктів впливає на збереження диких видів

Напередодні новорічних свят Всесвітній фонд природи WWF Україна та національний ритейлер “Сільпо” розпочали інформаційну кампанію, яка пояснює відвідувачам магазинів, як перевіряти легальність походження осетрового м’яса та ікри.

Комментарии 1055
Відповідні інфостенди розміщені у 74 магазинах мережі в Києві, Львові, Дніпрі, Харкові, Луцьку, Запоріжжі, Вінниці, Хмельницьку, Маріуполі, Чернігові. А співробітники рибних відділів готові пояснити покупцям не тільки, як має виглядати правильна етикетка, а й чому важливо зберігати диких осетрових риб. 

Інфостенд на прилавку одного з магазинів “Сільпо”

«Перед тим, як почати співробітництво із постачальниками, ми обов’язково переконуємося у наявності всіх сертифікатів і відповідність до законодавства України. Для нас важливо щоб гості отримували якісний та легальний продукт, який не шкодить планеті. Тому Мережа «Сільпо» приєдналася до ініціативи WWF Україна щодо збереження рідкісних видів осетрових і хочемо донести цю інформацію нашим гостям», — пояснює маркетинг-директор «Сільпо» Катерина Огуряєва.

Осетрові риби пережили динозаврів, але не можуть пережити сучасну технологічну революцію. З 2009 року всі шість видів осетрових видів, що трапляються в Україні, занесені до Червоної книги. Два з них - шип та осетер європейський — вже отримали статус “зниклі”. Вилов і продаж всіх диких осетрових чи продукції з них суворо заборонений законом. 

За даними звіту WWF “Жива планета” (2018) чисельність хребетних за менш ніж 50 років скоротилась на 60%. І найбільше страждають саме водні організми. Основні причини - перевилов та знищення водойм. Якщо людство не змінить свою поведінку, промислове рибальство перестане існувати вже в цьому столітті, бо запаси риби практично вичерпаються. Особливо в скрутному становищі знаходяться риби, що мають великі розміри, довго живуть і не часто розмножуються, наприклад, осетрові. 

Через попит ринку, на заміну диким осетровим з’явились вирощені на спеціальних фермах. Вони зовсім не відрізняються від диких смаковими якостями та більш безпечні для здоров’я людини. З таких осетрів отримується м'ясо та ікра, які відповідно сертифікуються та позначаються як аквакультурні, тобто легальні. 

WWF Україна створив поради для покупців, які піклуються про здоров'я своє та своїх родин, дбають про збереження рідкісних видів тварин та не хочуть підтримувати тих, хто порушує національне та міжнародне законодавство:

КОЛИ КУПУЄТЕ:

Звертайте увагу на розмір. Рибини, вирощені в аквакультурі, будуть приблизно однакового розміру (до 1 м завдовжки і 10-12 см в діаметрі)
Звертайте увагу на етикетку. Там має бути: назва й адреса виробника, дата виробництва та термін придатності, назва виду риби, для імпортованої продукції - код у форматі CITES:
Не купуйте на стихійних ринках, магазинах-одноденках та в інтернеті. Дослідження, проведені WWF Україна та Інститутом Лейбніца (Німеччина) показали, що продукція з цих джерел є або дикого браконьєрського походження, або не є осетровою ікрою взагалі.

Не купуйте ікру дикого походження, окрім порушення закону, це ще може погіршити ваше здоров'я, бо не відомо в яких умовах ікра добувалася та пакувалась.
 Обирайте перевірені магазини

КОЛИ ЗАМОВЛЯЄТЕ В РЕСТОРАНІ

Замовляйте тільки там, де чорна ікра зазначена у меню
Обирайте перевірені ресторани
Поцікавтесь походженням та документами. Для імпортованої ікри й осетрини ресторан має надати дозвіл CITES від країни-виробника
Щоб зменшити ризики для здоров’я, попросіть, щоб баночку відкривали при вас. Ікра повинна бути чистою, без нальотів та плівок, без надлишку рідини, не переливатися у банці і не злипатися у грудочки. Колір у чорної ікри не завжди чорний – він може змінюватися від чорного до світло-сірого.

За матерiалами прес-релiзу
Обсудить с другими читателями:
Погода
Effie