Із усього інформаційного масиву 25% новин, а це 5 857 027, були присвячені темі коронавірусу. Ще 14%, що в абсолютному вираженні складає 3 292 751 новин, тематично стосувались карантину та локдауну. Тобто впевнено можна резюмувати, що упродовж року українці найбільше споживали інформацію суспільно-негативного характеру. Зважаючи на це, психологи та антропологи все частіше почали бити в дзвони, що така тональність публікацій в ЗМІ шкідливо впливала на загальний рівень емоційно-психологічного стану громадян, викликала у них соціальну невпевненість та напругу.
Із кількості в якість
І хоч тематично більшість новин були про коронавірус, їхня медійна вартість була достатньо низькою. Під медійною вартістю ми розуміємо, скільки публікація отримала дублів, тобто перепублікацій із одного ресурсу на інший, перепостів та шерінгів. Ще один показник, що вказує на медійну вартість та привабливість – це кількість охоплень. Так от, у 2020 топ-4 публікацій із найбільшими дублями в українських ЗМІ, за даними LOOQME, стали:
№1: «Траву подпаливали всегда. Почему именно сегодня такие последствия» на сайті https://strana.ua/ від 17 квітня 2020. Власне те, що відбувалось в екосистемі та в повітрі навесні, українців турбувало не менш, ніж епідемія. Однак цій темі в ЗМІ було приділено менша кількість публікацій. Тому вона і отримала більше дублів та поширень.
№2: «Шмигаль і Верланов кришують масштабні схеми розкрадання казни – заява Уманського» на сайті https://www.economics-prorok.com/ від 2 квітня 2020. Популярність даної публікації закладена вже у самому заголовку. По-перше, тема корупції в Україні завжди отримує резонанс. По-друге, у назві «зашито» сенсаційну заяву. Ну і, по-третє, публікація – персоналізована, із реальними прізвищами політиків, до яких апелює створений контент.
№3: «В Україні зафіксували вже 12 697 випадків коронавірусу» на сайті https://pogliad.ua/ від 2 травня 2020. У заголовку – рекордні статистичні дані, які на той час ще не набули такої масовості в ЗМІ. Це вже восени щоденну статистику публікувала більшість видань. Тому, кожен читач міг найти цю статистику практично на кожному інформаційному порталі. Статистичні дані перетворились на масову інформацію, втративши як свою ексклюзивність, так і потенційну можливість «зазнавати» дублів та перепостів. Адже маючи цифру про кількість захворювання на день, журналісти видань генерували свої авторські публікації. Тому не було сенсу зробити перепости.
№4: «Медборт прибув до Києва: у біців ампутації, опіки, поранення. Потрібна допомога, - волонтерка Юсупова» на сайті https://censor.net від 7 квітня 2020. Тема АТО, бійців, поранення, потреба допомоги, волонтерка і персоналізоване звернення – все це пробуджувало інтерес та переживання українців. Стаття – ексклюзивна, із обмеженим доступом до спікера як першоджерела та епіцентру інформації, тому ЗМІ перепубліковували її.
Варто звернути увагу, що публікації, які увійшли до топ-4 із найбільшою кількістю дублів, були створені та опубліковані у квітні-травні. А потім медійний ринок України змінився, судячи з того, як себе «поводили» опубліковані новини – наскільки вони зуміли викликати інтерес, ажіотаж та бути ексклюзивними, авторськими, унікальними за тематикою і персоналізованим ефектом спікерів.
Охоплення має значення
Ще один показник сили впливу та медійної вартості публікації має кількість охоплень однієї статті. Тобто скільки читачів зайшли за посиланням, її побачили та прочитали. За цим показником абсолютне лідерство за онлайн ресурсом BBC Ukraine ttps://www.bbc.com/ukrainian. І всі топ-5 публікацій на даному сайті отримали понад 4 млн охоплень:
№ 1: «На кордоні США і Мексики знайшли кілометровий тунель. З ліфтом, рейками й електрикою»
№2: «Трамп турбується про Україну - помічник президента Єрмак»
№3: «Facebook заплатить $550 млн через функцію розпізнавання обличь»
№4: «Депутат Зеленського проти волонтерок. Новий виток конфлікту»
№5: «Через підозру на коронавірус на лайнері в Італії застрягли тисячі пасажирів»
Про медійний ринок – 2020: неочікувані тенденції та висновки
Перше і найголовніше – цього року загальна кількість новин в українському медійному полі зросла на 15% порівняно з минулим. Тобто ЗМІ наростили контентний капітал новин усередині країни. Незважаючи на величезну кількість новин про коронавірус, їхня медійна вартість не була високою та ексклюзивною.
Кількісний розподіл новин по місяцям залишався рівномірним, у середньому по 2 млн. Сплеск випав на березень-квітень, якраз під час повного локлауну. – по 2,3 млн. новин. А от у жовтні та листопаді відбувся спад інформаційного супроводження – по 1,9 млн. повідомлень в ЗМІ.
Одночасно із інформаційним розвитком ЗМІ паралельно зростає юзерський контент у діджиталі. Користувачі самі генерують новини, пости, відео-сюжети про себе у різних соціальних мережах, стають блогерами та формують навколо себе свою спільноту фоловерів та однодумців.
Авторки:
Ніна Бородкіна, Customer Success manager LOOQME
Олена Обухівська, директорка з комунікацій компанії Arricano
