Як рекламній агенції не потрапити на гачок скамерів: досвід фахівців MixDigital

Рекламні агенції, як і компанії інших галузей, починають працювати на міжнародні ринки. MixDigital з початком повномасштабної війни також працює з клієнтами з різних країн. Наші фахівці двічі потрапляли в ситуації, де “замовник” нібито має великий бюджет на рекламу, а насправді намагається запустити на ваш комп‘ютер шкідливе програмне забезпечення. Розповідаємо, як не потрапити на гачок скамерів.

Коментарі 969
Фото: depositphotos.com
Фото: depositphotos.com

50 000 доларів на фейсбук

Ми отримали запит від нібито Sales Marketing Director достатньо відомого бренду догляду за волоссям в США — https://itsa10haircare.com/. Клієнту потрібно було налаштувати кампанії на фейсбуці, розробити стратегію залучення нових клієнтів до онлайн-магазину та збільшити продажі.

“Представниця компанії” була готова витрачати 50 000 доларів на кампанію на місяць. Нам надіслали посилання на папку (з креативами, результатами минулої кампанії та планом на наступну). План і результати були у форматі .exe.

На щастя, файли у цьому форматі не відкрились у наших співробітників. Та й сам формат викликав у нас підозру. Тому ми попросили надати доступ до Facebook Ads Manager, аби переглянути минулі кампанії й провести безоплатний аудит. Але відповіді не було.

Ми перевірили креативи та зрозуміли, що вони не збігаються з реальними креативами кампанії, окрім того, вони не відповідали форматам креативів у фейсбуці. Домен пошти клієнта не збігався з реальним (одна зайва літера). Інформацію про співробітників великих іноземних компаній можна знайти в мережі (наприклад у LinkedIn), в соцмережах, або просто в пошуку. Ймовірно, файл, який ми не змогли відкрити, містив шкідливе для комп‘ютера ПО, а “замовники” виявились скамерами, які точно не могли собі дозволити витратити 50 000 доларів на рекламну кампанію.

Ставки зростають: встановлений вірус замість 2 000 доларів на день

Інша зустріч зі скамерами відбулась на платформі UpWork, де ми отримали запит на PPC-кампанію в Google Ads. Клієнт надіслав посилання на сайт https://www.hitachiaircon.com/sg, який має непрофесійний вигляд. Завдання — збільшити продажі продуктів на сайті.
Ми почали спілкуватись, обговорили план дій, клієнт був готовий витрачати 2 000 доларів на день.

Сайт, який надав клієнт, був сінгапурський, а продажі планувались на США. Зрештою, співрозмовник написав, що не має часу на листування, тому надішле інформацію нам на пошту.
На пошту надійшло посилання на Dropbox, яке виявилось не робочим. Після цього надійшов лист із посиланням на файли. Один із них був з розширенням .exe. Після відкриття файлу на ПК нашого співробітника запустилась програма в фоновому режимі. Після цього “представники клієнта” перестали відповідати на повідомлення. На наступний день нашому колезі надійшов лист з UpWork про те, що він став жертвою шахраїв. Шпіонське програмне забезпечення вдалося виявити за допомогою антивірусу та видалити з комп‘ютера.

Як виявити підрядників-скамерів та не потрапити на гачок

  1. Перевірте компанію в мережі, шукайте імена та прізвища співробітників в LinkedIn.
  2. Якщо є можливість — запросіть установчі документи компанії, попередні рекламні кампанії, креативи, результати, та ретельно перевірте правдивість  даних.
  3. Не завантажуйте на комп‘ютер сторонні файли, архіви, та не запускайте програми з розширенням .exe.
  4. Надто великий рекламний бюджет — привід насторожитись.
Обговорити з іншими читачами:
Погода