У межах проєкту «Наука в небезпеці» українські науковці працювали в експертних робочих групах, аналізували ситуацію в країні й шукали шляхи розв'язання нагальних і довгострокових проблем. На події представили перші результати роботи та озвучили майбутні плани проєкту.
Робота над Science at risk ведеться у трьох основних напрямках: збереження науки у небезпеці, комунікація науки під час війни та її відновлення після війни. На першому етапі проєкту створили аналітичні документи в межах кожного з напрямів, сформували базу даних пошкодженої інфраструктури та базу українських експертів. Також у рамках комунікації зібрали 10 репортажів.
На другий етап проєкту, який триватиме протягом 2023 року, ми вже зібрали команду з 30 науковців і науковиць. Вони працюватимуть протягом восьми місяців у окреслених вище напрямках. Результатом їхньої роботи мають стати дев'ять аналітичних документів, розвиток уже сформованих баз даних та інформування зацікавлених сторін.
На події у ролі спікерів були присутні: голова зв’язків з громадськістю Посольства США в Україні Джеффрі Енісман, віце-президент Alfred P. Sloan Foundation Дорон Вебер, старша віцепрезидентка й голова напрямку філантропії Інституту міжнародної освіти Ніна Сміт, та гендиректор директорату науки та інновацій Міністерства освіти й науки України Ігор Таранов. Спікери розповіли, чому підтримали проєкт та, що він може надати українській і міжнародній науковим спільнотам.
«Цей проєкт [Science at risk] є надзвичайно актуальним в умовах російської агресії, адже допоможе об’єднати можливості наукової спільноти в Україні, що дуже важливо для суспільства, економіки та відносин між США та Україною. Цей проєкт підтримує реформи в науці та освіті. Крім цього, допоможе світу більше знати про українських вчених. Він протидіє дезінформації та брехні агресора. Я впевнений, що ця робота підтримує наближення перемоги України», — розповів Джеффрі Енісман.
Ніна Сміт зазначила: «Наука — саме те, що допомагає людству прогресувати. Якщо ви рятуєте науковців, то ви рятуєте життя, створюєте кращі умови для вашої країни та вашої родини. Більше ніж 100 років тому ми в Інституті міжнародної освіти у рамках Scholar Rescue Fund допомогли понад шестистам студентам та науковцям врятуватися від більшовицької революції та сталінізму, знайти безпеку в Європі. Вони змогли продовжити свою діяльність. Згодом нашому інституту довелося рятувати ще 300 науковців від нацизму. Ці науковці не лише продовжили свою діяльність, але й змінили світ навколо себе. Наприклад, робота одного науковця, який отримав Нобелівську премію з фізики, призвела до побудови МРТ».
Ігор Таранов, наголосив на проблемах з якими зіштовхнулася українська наука під час повномасштабного вторгнення росії на суверенну територію України: «15% дослідницької інфраструктури у нас в країні зруйновано. Дані оновлюються щодня. На сьогодні у нас 16 наукових установ зруйновані, чотири з них — повністю, тотально. Значні площі земельних ділянок, які є дослідними земельними ділянками — заміновані. Науковці аграрного сектору не можуть проводити там дослідження — це зрозуміло. Морські води узбережжя Чорного моря: ми не можемо проводи морські дослідження, бо вони заміновані — там небезпечно, вони забруднені — тисячами гинуть дельфіни й інші ссавці у Чорному морі. Надзвичайно багато проблем».
У дискусії «Яку роль відіграє наука у відновленні України» брали участь виконавча директорка Національного Фонду досліджень України Ольга Полоцька, заступник директора Фонду розвитку інновацій Ігор Маркевич та радник-уповноважена Президента з питань Фонду Президента з підтримки освіти, науки та спорту Ольга Будник.
Під час дискусії Ігор Маркевич розповів, що після 24 лютого фонд змінив свої пріоритети та практично всі вільні кошти переказав на потреби армії, а залишок — на пріоритетні галузі: оборони, кібербезпеки, охорони здоров’я, освіти та інфраструктури. За словами Ігоря: «основою усіх цих проєктів є наука: або нові дослідження і їх результати, або ті, які були раніше, але переосмислені інноваційно».
Також на презентації виступили люди за ідеєю яких було створено Science at Risk. Співзасновник науково-популярного медіа «Куншт» Кирило Бескоровайний, розповів як створювався проєкт. Доцент Чернівецького національного університету, доктор хімічних наук Юрій Халавка, описав шлях роботи над білими книгами, кандидатка фізико-математичних наук, випускниця Ukrainian Emerging Leaders Program у Стенфордському університеті Юлія Безвершенко поділилася тим, як буде проходити другий етап проєкту Science at Risk.
«Коли почалася повномасштабна війна й криза, ми очікували, що у світі мало б бути достатньо багато розуміння таких ситуацій та інструментів підтримки науки під час війни. І ми всі виявили, що не лише ми, зі своїми тридцятирічними проблемами, які накопичувалися у цій сфері, не готові ефективно реагувати на якісь речі, але і світ не має готових інструментів працювати з цим /…/ Тому зартикулювали цю візію цифрового, для початку, Center of excellence [платформи Science at risk], а в майбутньому, ми сподіваємося, він отримає стіни та стане місцем, де вчені з усього світу, які мають досвід проходження через кризи /… / будуть приїздити та ділитися з нами цими думками», — розповіла Юлія Безвершенко.
Дизайн веб-платформи створило Spiilka Design Büro.
Проєкт здійснюється за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні, Alfred P. Sloan Foundation та за сприяння Міністерства освіти та науки України й Національного фонду досліджень. Усі результати будуть представлені двома мовами: українська та англійська.
За матеріалами пресрелізу
